Народилася у Медіні-дель-Кампо, Кастилія, в родині арагонського короля Фернандо І й альбуркеркської графині Леонори. У 14-річному віці втратила батька. З волі матері у 1428 році стала дружиною португальського інфанта-спадкоємця Дуарте, майбутнього короля. В шлюбі народила 9 дітей, з яких лише 5 досягли дорослого віку. Була непопулярною серед підданих, сторонилися політичної боротьби. Після смерті чоловіка, згідно з його заповітом і рішенням кортесів, стала регенткою при малолітньому синові Афонсу V (1438). Через брак досвіду розділила регентство з коїмбрським герцогом Педру, братом покійного короля. Передала йому державні справи, залишивши собі право на виховання сина. Не мала підтримки станів королівства, була змушена віддати Афонсу під опіку Педру. Намагаючись відвоювати сина, звернулася за дипломатичною допомогою до свого брата, барселонського графа Хуана. Після невдачі переговорів втекла до Крату (1439). Цим розізлила Педру, який взяв Крату в облогу й добився вигнання королеви до Кастилії (1440). Померла у Толедо, ймовірно від отрути. Похована у Португалії, у Батальському монастирі.
.png)
.svg)
.svg){kind=small}
