Площа парку підпорядковується Ландшафтно-парковому комплексу Малопольського воєводства (до 2009 року Комплексу ландшафтних парків Юрського періоду) та Ландшафтно-парковому комплексу Сілезького воєводства.
У 2014 році було встановлено план охорони парку терміном на 20 років (Постанова Сілезької воєводської асамблеї № IV/48/2/2014).
Розташування
Ландшафтний парк Орлиних Гнізд (ЛПОГ, пол.Park Krajobrazowy Orlich Gniazd) розташований у північно-східній частині Сілезького воєводства, його межі простягаються від перелому Варти поблизу Мстова до долини Біла Пшемша. Західним краєм ЛПОГ є так звана Юрська Куеста — структурний поріг. Зі сходу менш чітко видно межу з Нідзянською Котловиною.
Геологічна структура
ЛПОГ сформований в основному з мезозойських порід. Основна частина утворень походить з дна моря, яке існувало в цій місцевості за часів юрського періоду, тобто 180 мільйонів років тому. Початок вапняковим породам дали залишки організмів, в основному сформовані з карбонату кальцію, які оселилися на дні водойми. У третинному періоді теплий і вологий клімат сприяв карстовим явищам. У четвертинному періоді, в западинах між вапняковими пагорбами, води, що витікали з-під танучого скандинавського крижаного покриву, нанесли величезну кількість піску, на яких розвинулися дерново-підзолисті ґрунти, зарослі сосновим лісом.
Найхарактернішим елементом ландшафту ЛПОГ є хребти гірських порід, урізноманітнені багаточисельними вапняковими останцями. Вирізняються три основні гірські хребти: Смоленсько-Неговоніцький, Зборовсько-Огродзенецкий та Міровсько-Ольштинський. Скальні останці сформовані з найбільш стійкого до руйнування вапняку — кам'янистого вапняку. Приймають вони найрізноманітніші форми, такі як шпилі, амвони, вежі, стіни, сходинки та ворота. Найвища вершина — гора Яновського, а її висота — 516 м над рівнем моря.[1]