Археологи фіксують тут поселення юхновської культури і болотний городок 9-13 ст. Село відомо за поляків (виникло до 1666 р..). З 1691 р. відома сільська церква Покрови Богородиці. На початку 18 ст.-13 дворів, школа, шпиталь і 4 шинки. Війт села Іван Федоренко, отаман козаків Гришко Безносченко.. В описі рік 1754 р. село Лави знаходиться на знатному урочищі болоті Іванча. Лави- це кладки на болоті. Іванча - назва давньоруського поселення.
Надано прихильнику І. Мазепи Ломиковському, а після поразки під Полтавою перейшло до володінь гетьмана Павла Полуботка. Цікаво, що у 1753 р. в с. Лави і с.Баба було виявлено фальшиві іноземні гроші . У 1781 р.- в селі налічувалася 171 хата, церква. 1810 р.- 742 ревізькі ( чоловічі ) душі.
1885 р.-2117 жителів у 353 дворах, церква, школа, 3 постоялки, 2 лавки. За переписом 1897 р.- 434 двори, 2884 жителі, земська школа, кредитне товариство, ярмалка .
До кінця 19 ст. у селі зберігалося давнє вікове язичницьке гуляння, яке звалося «лавщина». На вигоні- майдані збиралися люди з усієї округи , гуляння було з ярмалкою, грали бандуристи, молоді люди вибирали своїх суджених.. Якесь давнє ритуальне язичницьке дійство.
У радянські часи під селом був аеродром сільгоспавіації. Проживав у 2014 р. 401 житель.
Костирний Павло (1897- 1982) архітектор, автор будівлі музею біля могили Т. Шевченка. Народився на кутку Костирівці.
За переписом 1897р. 10 дворів і 75 жителів у лісі. Нині у селі 20 господарств. 2014 р.- 22 жителі.
Кутки – Ткачівка, Хутір Ліси ( Великий ліс).
х. Гладомирівка.
На початку 18 ст- 4 двори. Хутір Голодимирівка і млин у 1732 р. належав бунчуковому товаришу Марковичу. У 1781р.-2 хати. За переписом 1897р.-1 двір, 8 жителів..
Окупаційний сталінський режим провів мобілізацію молоді села Лави під час союзу з нацистами у 1939. Відтак на війну з Фінляндією потрапив уродженець села Лави Лука Іванович Сергієнко, 1912 р. н., українець, рядовий. Загинув 15 лютого 1940.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[2].