1945 року разом з батьками та родиною був змушений залишити рідні землі, які після Другої світової війни відійшли до Польщі.
Навчався у середній школі села Сокільники (тепер — Пустомитівського районуЛьвівської області), Львівському музично-педагогічному училищі (клас заслуженого артиста України Євгена Вахняка) та 1953—1958 у Львівській консерваторії (спеціальність «диригування»; клас професора, народного артиста України Миколи Колесси та доцента, заслуженого артиста України Володимира Василевича).
1959—1975 — керівник хору школи-інтернату № 9 м. Львова.
1963—1967 — керівник хорового гуртка школи-інтернату № 2 м. Львова.
1967—1970 — викладач диригентсько-хорових дисциплін Львівського музично-педагогічного училища.
Організатор і керівник хору творчої молоді (1960) і хору учителів та сільської інтелігенції (1970) села Сокільники.
1971 — художній керівник народного ансамблю пісні і танцю «Веселка» Будинку культури с. Жовтневого Залізничного району м. Львова.
1971—1978 — керівник ансамблю пісні і танцю «Верховина» м. Львова.
1998—2006 — голова Галицького міського відділення Всеукраїнського Об'єднання Ветеранів.
Помер у Львові. Похований у Сокільниках.
Член Спілки театральних діячів України (з 1990)
Член Народного Руху України (з 1995)
Ветеран праці (1998).
Першопрочитання вистав
Як хормейстер здійснив першопрочитання вистав:
«Лісова пісня» (1958) та «Тіні забутих предків» (1960) В. Кирейка
«Украдене щастя» Ю. Мейтуса (1960)
«Олеська балада» Б. Янівського (1986)
Вистави
«Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського
«Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка
«Аїда», «Бал-маскарад», «Отелло», «Ріґолєтто», «Травіата», «Трубадур» Дж. Верді
«Фауст» Ш. Ґуно
«Іван Сусанін» М. Глінки
«Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського
«Князь Ігор» О. Бородіна
«Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського
«Галька» С. Монюшка
«Кармен», «Шукачі перлів» Ж. Бізе
«Сільська честь» П. Масканьї
«Паяци» Р. Леонкавалло
«Богема», «Тоска» Дж. Пуччіні
«Війна і мир» С. Прокоф'єва
«Дні революції» М. Кармінського
«Золотий обруч» Б. Лятошинського
«Назар Стодоля» К. Данькевича
«Створення світу» А. Петрова
та ін.
Література про Ореста Кураша
Терещенко А. Львівський театр опери та балету імені Івана Франка. — Київ: Музична Україна, 1989. — 208 с.
Кураш Орест Іванович // Митці України: Енциклопедичний довідник / Упорядники М. Г. Лабінський, В. С. Мурза; За ред. А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 343—344.
«Браво, маестро, і многая літа…»: [інтерв'ю з Орестом Курашем] / Розмовляла Надія Труш // За вільну Україну. — 1995. — Ч. 132 (987), субота, 14 жовтня. — С. 4.
Кріль З. Оресту Курашу — 60 // Шлях Перемоги. — 1995. — Ч. 42 (2166), 28 жовтня. — С. 8.
Кураш Орест Іванович // Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; За ред. А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 347.
Головатий Ю. Сокільники: історико-краєзнавчий нарис. — Львів: Каменяр, 1997. — 120 с.
Кураш Орест Іванович // Бурбан М. Хорове виконавство Львівщини: Посібник-довідник. — Дрогобич: Вимір, 1999. — С. 234.
Шевченко Т. Ой що ж там поміж нотами? Байки та історії з «класичного» музичного життя: [розповідають Орест Кураш і Богдян Герявенко] // Ха-ха!. — 2000. — 22-26 серпня. — С. 6.
Ільницький Д. Славетний львів'янин Орест Кураш // Слово Просвіти. — 2006. — Ч. 47 (372), 23-29 листопада. — С. 11.
Паламарчук О. Музичні вистави Львівських театрів (1776—2001). — Львів, 2007. — 450 с.
Стельмащук С. Зі студентського життя [Про Ореста Кураша] // Стельмащук С. У світі звуків і слова. — Львів: Видавництво Тараса Сороки, 2009. — С. 266—270.
Береза Р. Зодчий хорового ремесла (до 75-річчя народження Ореста Кураша) // Животоки: культурно-просвітницький вісник Львівського державного обласного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи. — 2010. — № 3-4 (48-49). — С. 1-4.
Ільницький Д. Кураш Орест // Енциклопедія Львова. — Львів: Літопис, 2010. — Т. 3 / За редакцією А. Козицького. — С. 693.
У листопадово-грудневому номері львівського літературно-мистецького журналу «Дзвін» за 2014 рік опубліковано чотири спогади про Ореста Кураша (добірку підготував Данило Ільницький). Авторами є його приятелі та колеги — дириґент, композитор та фольклорист Іван Майчик, дириґент і музикознавець Іван Гамкало, оркестрант Львівської опери Олександр Сербинський (гобой) та приятель з дитячих років, односельчанин Євген Бойко.
Данило Ільницький. «Опера, хор, сцена — моє життя» (передмова до добірки; с. 106—109);
Іван Майчик. Лицар нашого часу (с. 110—111);
Іван Гамкало. Орест Кураш зблизька (с. 111—116);
Олександр Сербинський. Орест Кураш — це епоха (с. 116—117);
Євген Бойко. Мій приятель з дитинства (с. 117—120).