Працював стропальником у Будівельному управлінні №1 Харкова. 7 травня 1983 року був призваний до лав Радянської армії. У грудні 1983 року прибув до Афганістану. Служив у розвідній роті 177-го мотострілецького полку 108-ї мотострілецької дивізії[2]. Всього провів 15 бойових операцій під Кабулом, Баграмом та інших місцях[3]. 19 серпня 1984 року його підрозділ під час патрулювання зустрів противника та вступив з ним у бій. У цьому бою Петра Крюкова було вбито[1].
Був похований у селі Вільхуватка[4]. У «Книзі Пам'яті про радянських воїнів» Петра Крюкова характеризували як сміливого та рішучого[1].
.jpg)