У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кропивницький.
Цю статтю написано переважно за джерелами, які тісно пов'язані з предметом статті. Це може призвести до порушень нейтральності та недостатньої перевірності вмісту. Будь ласка, допоможіть, додавши надійні, незалежніавторитетні джерела та змінивши на їхній основі цю статтю.
Після закінчення вишу з вересня 1929 року Кропивницький керував курсами з підготовки робітників для вступу до Художнього інституту і викладав курс живопису на цих курсах.
За ініціативою ректора Київського художнього інституту Івана Врони Кропивницького було призначено на посаду асистента при дослідчому кабінеті експериментального ІЗО в інституті та, водночас був асистентом Казимира Малевича.
У 1932 році він вступив до аспірантури при Всеукраїнському історичному музеї імені Тараса Шевченка (тепер Національний музей історії України).
У 1942—1943 роках за дорученням Товариства архітекторів та художників виконував художньо-живописні роботи під час реставрації храму святителя Миколая Чудотворця в селі ЯблунівкаБілоцерківського району. Храм було зруйновано у 1970–1980-х роках.
У 1944 році М. Кропивницького мобілізували. З березня по червень 1944 року він служив у складі Дніпровського флотського пів екіпажу, а згодом був мотористом у 47-му мостопідйомному загоні до грудня 1945 року.
Художник опинився поза системою. Без підтримки Спілки художників він не мав стабільної роботи, майстерні, зарплати та пенсії. Він був вільним художником.
У 1962—1973 роках М.Кропивницький був членом та брав участь у діяльності Київського фотоклубу. Експериментував у галузі фотографії та слайдів. Разом із дочкою взяв участь у конкурсі та здобули 2-й приз на бієнале слайдів у м. Радомі (Польща).
Поціновувач польської та української культури та історії, він разом із дочкою у 1971—1973 рр. навчався в університеті «Пам'ятники України». Разом вони відвідали міста та села, палаци і фортеці, які пов'язані з історією польського прикордоння.
Кропивницький Мар'ян Юлійович помер 16 серпня 1989 року, похований на Лісовому кладовищі в Києві.
У квітні 2016 року у видавництві «Родовід» побачила світ книжка «Казимир Малевич. Київський період. 1928—1930» (упор. Т. Філевська). До неї, зокрема, увійшли матеріали з архіву М.Кропивницького періоду його роботи в Київському художньому інституті [1].
Творчість
Художник малював олійними фарбами, але мав роботи, зроблені у техніці акварелі, пастелі, олівцем і малюнки вугіллям. У його доробку портрети, натюрморти, пейзажі тощо.
Ця стаття потребує уваги й турботи фахівця у своїй галузі. Будь ласка, повідомте про це знайомому вам спеціалісту, або виправте її самі, якщо ви володієте відповідними знаннями. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Виставкова діяльність
Роботи Кропивницького брали участь у виставках:
1931 р. «Украинская ССР: Третья художественная выставка киевского филиала ВУАПМИТ. Галерея ударников Киевщины»
1936 р. «Москва. Выставка работ бригады польских советских художников»
1937 р. «Юбилейная выставка произведений художников УССР. 1917—1937»
1937 р. «Квітуча Україна»
1941 р. «УССР: Первая групповая выставка художников и скульпторов, членов киевского местного комитета РАБИС».
Якою була б доля, якби свого часу я не отримав дві книжечки (Словацького та Красинського), не читав журналів із с. Пустохи, не був у Вінницькій школі (живопису) та Київській (КХІ). Якщо б не наявність звичаїв та плину часу. Чи малював би, мріяв, читав, подорожував, творив? Як би склалася доля?
