В боях Німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Воював на Південному фронті. Як командир відділення брав участь у боях за хутір Ричков та станцію Котельниково, перешкоджаючи німецьким військам з групи «Гот» деблокувати оточену під Сталінградом 6-ту німецьку армію. За ці бої 7-й танковий корпус був перетворений у 3-й Гвардійський і удостоєний почесного найменування «Котельниковський». В подальшому брав участь боях під Харковом та Курськом, форсуванні Дніпра північніше Києва, де було захоплено невеликий плацдарм на правому березі. Командування бригади отримало завдання виявити ворожу оборону по річці Ірпінь. Для виконання цього завдання командиром батальйону майором Дьячуком було направлено групу розвідників на чолі зі старшим сержантом Крижанівським С. П. Завдання командування було виконано на відмінно. При цьому розвідники на чолі з Крижанівським знищили саперний підрозділ ворога разом з бойовою технікою і захопили полонених.
Указом Президії Верховної РадиСРСР від 10 січня 1944 року командиру взвода автоматників 2-ї гвардійської мотострілецької бригади 3-го гвардійського танкового корпуса гвардії старшому сержанту Крижанівському С. П. присвоєно звання Героя Радянського Союзу[1].
В подальшому брав участь в Білоруській стратегічній операції, форсуванні річки Березини, визволенні смт Крупки, міст Борисов, Мінськ. Перейшовши державний кордон, продовжував бити ворога на території Східної Пруссії і Польщі, форсував Віслу та Одер.
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
«Сыновняя верность Отчизне» (очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Николаевской области), Одесса, «Маяк», 1982 рік