Кременчу́цький ґебі́т , окру́га Кременчу́к (нім. Kreisgebiet Krementschug ) — адміністративна одиниця генеральної округи Київ райхскомісаріату Україна під час німецької окупації Української РСР протягом Німецько-радянської війни . Адміністративним центром округи був Кременчук .
Ґебіт утворено 1 вересня 1942 року на території Полтавської області[ 1] [ 2] тодішніх районів Полтавської області : Великокринківського , Глобинського , Градизького і Кременчуцького — та, відповідно, поділявся на чотири райони (нім. Rayons ): Великі Кринки (Rayon Welikije Krinki), Глобине (Rayon Globino), Градизьк (Rayon Gradischsk) і Кременчук (Rayon Krementschug)[ 1] УРСР . Всі керівні посади в ґебіті обіймали німці , головним чином з числа тих, що не підлягали мобілізації до вермахту [ 3] [ 4] старостами районів і сіл призначалися лояльні до окупантів місцеві жителі або фольксдойчі .
У Кременчуці виходила газета «Дніпрова хвиля» (листопад 1941—1943), редактором якої спочатку був Михайло Щепанський, а після 28 лютого 1942 — В. Тарасів. Останній у 1942 році також був редактором періодичного видання під назвою «Вечірній листок: Найновіші щоденні вісті»[ 5]
Центр Київська Полтавська Черкаська
.svg){kind=small}