Максим Кременчуцький народився у Кремінній, і розпочав свої заняття футболом у місцевій ДЮСШ, де його першим тренером був Микола Карманов. Після року занять у ДЮСШ разом із групою хлопців із Луганщини був запрошений до московської футбольної школи «Голеадор», та продовжував навчання у ній протягом трьох років до її розформування.[2] Після розформування московської школи продовжив заняття в Луганському спортінтернаті.[3] Ще під час навчання у спортінтернаті запрошувався до складу луганської «Зорі», проте грав або за її дублюючий склад, або за фарм-клуб «Зоря-Гірник», які виступали на аматорському рівні. За луганську команду зіграв усього 8 матчів у першій лізі, і з 2003 року віддавався в оренду до інших клубів. У кінці 2003 року зіграв 2 матчі у другій лізі за ровеньківський«Авангард-Інтер», а в 2005 році грав за також за друголігову бородянську«Освіту». У 2007 році футболіст також на засадах оренди став гравцем луцької«Волині», яка на той час грала у першій лізі, але за клуб зіграв лише 2 матчі, та покинув клуб. Із початку 2008 року виступав у складі харківської першолігової команди «Геліос».[2] На початку 2009 року контракт із луганською командою закінчився, і Максим Кременчуцький на запрошення тодішнього тренера клубу Юрія Коваля став гравцем клубу «Олександрія» з однойменного міста. В олександрійській команді футболіст грав протягом трьох років, у сезоні 2011—2012 року разом із командою став переможцем першої ліги, та виграв путівку до Прем'єр-ліги. Проте після виходу клубу до найвищого дивізіону Кременчуцький грав переважно за дублюючий склад команди[4], а в Прем'єр-лізі зіграв лише 1 матч проти київського «Динамо», вийшовши на заміну замість Андрія Гітченко.[5] Причиною цього сам футболіст називав чисельні травми та тривале відновлення після них.[2] На початку 2012 року за обопільною згодою Кременчуцький покинув «Олександрію»[6][4], а в березні 2012 року стає гравцем охтирської команди «Нафтовика-Укрнафти».[2] Щоправда, і в новому клубі не обійшлось без травм.[7] У 2014 році футболіст перейшов до іншого першолігового клубу — «Суми» із однойменного обласного центру[8], проте за нову команду зіграв лише 6 матчів, та покинув клуб. У 2016—2020 грав у клубах, створених окупаційною владою так званої ЛНР.
