Академія готує бакалаврів із вісімнадцяти, магістрів — із восьми спеціальностей, а в структурному підрозділі — педагогічному коледжі — молодших спеціалістів із п'яти спеціальностей. Діє аспірантура за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки для здобуття ступеня доктора філософії.
Академія сприяє реалізації науково-дослідних і освітніх завдань, забезпечує навчально-матеріальну базу: навчальні корпуси, науково-дослідні лабораторії, бібліотека з центром інтернет-ресурсів, сучасні навчальні кабінети і лекційні аудиторії, навчальні майстерні, читальні, виставкові, хореографічні, концертні зали, музеї, видавничий центр, спортивний комплекс, гуртожитки, сучасна їдальня. Всі структурні підрозділи академії підключені до мережі Інтернет; функціонує програмне забезпечення «Бібліотека»; транслюються передачі телевізійного центру; видається газета «Замок».[1]
Історія
Освітні традиції в Кременці були започатковані у XVII столітті братською школою та друкарнею при православному Богоявленському монастирі, що був розташований на пагорбі в центрі міста. У 1731—1743 роках коштами князів Вишневецьких та інших меценатів поряд з Богоявленським монастирем постає Кременецький єзуїтський колегіум, закритий 1773 року. Колегіум готував вчителів для єзуїтських шкіл. По єзуїтах у будівлях колегіуму діяли світські школи, з середини 70-х років XVIII ст. Кременецька підокружна академічна школа, а з 1781 року — Волинська окружна школа. У 1805 році було відкрито Вищу Волинську гімназію. 1807 року гімназії передано будівлю та територію Богоявленського монастиря. 1818 року гімназію переіменовано на Волинський ліцей, що став потужним центром польської освіти та культури на Волині. У 1833 році, після Листопадового польського повстання 1830-1831 років, ліцей закрили, а матеріальну базу та викладачів перевели до Києва, де на їх основі було створено Київський університет. Від 1836 до 1902 року в будівлях колишнього ліцею діяла Волинська духовна семінарія, у 1902—1920 з перервами через Першу світову війну та революційні події Волинське єпархіальне жіноче училище, що готувало вчительок для початкових шкіл. У 1920 році влада Другої Речі Посполитої відновлює Кременецький ліцей як комплекс різних навчальних закладів, серед яких були вчительська семінарія та педагогіум (середній спеціальний навчальний заклад, який давав педагогічну освіту). 1940 року нова радянська влада засновує на базі ліцею Кременецький учительський інститут, перший у новоствореній Тернопільській області заклад вищої освіти. У 1941 році навчання було перервано подіями Другої світової війни та знову відновлено у 1944 році.
У 1991 році училищу надано другий рівень акредитації та реорганізовано у Кременецький педагогічний коледж ім. Т. Г. Шевченка.
2002 року на базі коледжу утворено Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені Тараса Шевченка.
6 березня 2012 року 43-я сесія Тернопільської обласної ради п'ятого скликання ухвалила рішення щодо зміни типу та перейменування Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка в Кременецьку обласну гуманітарно-педагогічну академію ім. Тараса Шевченка.
кафедра іноземних мов та методики їх викладання (зав.кафедрою — доцент, кандидат філологічних наук Кучер В.В.),
кафедра української мови і літератури та методик їх навчання (зав.кафедрою — доктор філологічних наук, доцент Назарець В.М.),
кафедра теорії та методики трудового навчання та технологій (зав.кафедрою — кандидат педагогічних наук Цісарук І.В.).
кафедра інформаційних технологій та методики навчання інформатики (зав.кафедрою — доцент, кандидат технічних наук Бабій Н.В.)
Підготовка фахівців здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями:
бакалавр
магістр
На факультеті студенти здобувають фах вчителя української мови та літератури, англійської, німецької, польської мов, трудового навчання та технології, інформатики.
Факультет дошкільної і початкової освіти, історії та мистецтв