Краківський Авангард (пол. Awangarda Krakowska) — літературне угрупування періоду міжвоєнного двадцятиліття, створене у Кракові на засадах, що тяжіли до футуризму та авангардизму.
Ідейним керівником та автором програмних творів літературної групи був Тадеуш Пайпер.

«Авангард» як військовий термін був використаний митцями невипадково: він був пов'язаний із характером Краківського Авангарду, його постулатами: активність, рухливість, мінливість, готовність до бою. На меті група мала ламання старої традиції і створення нових форм і художніх стилів, використовуючи при цьому найрізноманітніші засоби, у тому числі — звернення до заборонених тем.

Програмним твором Краківського Авангарду став маніфест авторства Тадеуша Пайпера під назвою «Місто. Маса. Машина» (пол. "Miasto. Masa. Maszyna"), виданий 1922 р. У маніфесті було детально описано ідейні засади новоутвореної групи. Із назви можна побачити тяжіння до урбаністичного світогляду. На основі назви маніфесту виник так званий «культ 3хМ» — міста, маси та машини, тобто захоплення сучасністю та цивілізацією.
Іншим важливим програмним твором Краківського Авангарду була праця «Метафора сучасності».

• Тадеуш Пейпер
• Ян Бженковський^[pl]
• Ялу Курек^[pl]
• Юліан Пшибось
• Адам Важик^[pl]
• Ян Парандовський

Основними засадами творчості Краківського Авангарду були:

• естетика цивілізації.
• зацікавленість сучасністю.
• емоційна стриманість, боротьба із романтично-модерністичною метафізикою, надмірним ліризмом.
• орієнтація на людську масу, а не на індивіда.
• митець — ремісник, «архітектор думки», «аніматор масової фантазії».
• роль поезії — пояснювати і показувати світ та правила, що в ньому діють.
• література має допомогти людині віднайти себе у новому світі міста, маси, машини.

Окрім ідейних принципів, творці Краківського Авангарду дотримувались окреслених у маніфесті норм оформлення творів, серед яких:

• популяризація простоти, зв'язності і ощадливості художніх засобів поетичного слова
• використання логічних конструкцій, значеннєвих скорочень
• новий тип метафори
• відмова від регулярної рими
• наближення ритму поезії до ритму прози

Існування поетичної групи нерозривно пов'язане із краківським часописом "Zwrotnica" (у перекладі — «стрілка»), повна назва — «Стрілка. Напрям — мистецтво сучасності» (пол. Zwrotnica. Kierunek — Sztuka teraźniejszości). Саме на його шпальтах друкувалися твори поетів-членів Краківського Авангарду.
Перші номери "Zwrotnicy" містили статті, авторами яких були прихильники футуризму: Тітус Чижевський, Бруно Ясенський, Станіслав Млодоженець, Анатоль Штерн.
Спочатку Пайпер опублікував ідейні основи своєї групи у "Новому Мистецтві", та вже на початку 1922 р. було видано перший номер "Zwrotnicy" Там знаходилася стаття «Точка виходу», що нагадувала маніфест Марінетті.

Скамандр
Міжвоєнне двадцятиліття
Футуризм

Awangarda Krakowska na portalu Dwudziestolecie międzywojenne
Tadeusz Peiper: życie i twórczość na Culture.pl [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]

1. Andrzej Lam, Polska awangarda poetycka. Programy z lat 1917–1923, t. 2: Manifesty i protesty. Antologia, Kraków 1969.
2. Andrzej Zawadzki — Dwudziestolecie międzywojenne, [w:] Ilustrowane dzieje literatury. Od antyku do współczesności, Bielsko-Biała 2003.
3. Jerzy Kwiatkowski — Literatura Dwudziestolecia, Warszawa 1993.
4. Jerzy Kwiatkowski — Dwudziestolecie Międzywojenne, Warszawa 2003.
5. Grzegorz Gazda: Dwudziestolecie międzywojenne. Słownik literatury polskiej. Gdańsk: słowo / obraz terytoria; Gdańskie Wydawnictwo Oświatowe, 2008.
6. Słownik literatury polskiej XX wieku, red. Alina Brodzka i in., Wrocław — Warszawa — Kraków 1996.