PROFILPELAJAR.COM

Тетяна Кочергіна-Макарець
Тетяна Іванівна Кочергіна - Макарець
Тетяна Кочергіна-Макарець; Тетяна Іванівна Кочергіна - Макарець
Загальна інформація
Національність	українка
Громадянство	СРСР; Україна
Місце проживання	Київ
Народження	26 березня 1956 (68 років); Овідіополь, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Alma mater	Національний університет фізичного виховання і спорту України
Чоловік	гандболіст Сергій Кочергін
Діти	донька Дарія
Спорт
Вид спорту	жіночий гандбол
Спортивне звання	Заслужений майстер спорту СРСР
Клуб	1968—1970 Локомотив (Одеса); 1971—1984 Спартак (Київ); 1984 Полум'я (Бровари); 1986—1987 Полум'я (Бровари)
Команда	ГК Ростов-Дон
Нац. збірна	1973—1980 збірна СРСР 133 (616)
Тренери	І. Є. Турчин, Валерій Оркіс, Володимир Бондаренко
Завершення виступів	1981
Тренує	АМК «Університет»
Нагороди ;
Гандбол
Представник СРСР
Олімпійські ігри
	Кочергіна-Макарець Тетяна Іванівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кочергіна.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кочергіна Тетяна.

Тетя́на Іва́нівна Кочергіна́ (при народженні Макарець; *26 березня 1956) — радянська українська гандболістка, що виступала на позиції півсередньої, дворазова олімпійська чемпіонка в складі збірної СРСР з гандболу. Заслужений майстер спорту СРСР (1976).

Біографія

Тетяна Макарец народилася 1956 року у родині, де було 9 дітей^[2], і, тим самим, є ровесницею чемпіонатів СРСР з гандболу, оскільки саме 1956 року був проведений перший в історії чемпіонат Союзу за правилами гандболу 11х11. Вихованка овідіопольського гандболу починала свій спортивний шлях під керівництвом Володимира Бондаренка, а її першою командою майстрів став легендарний одеський «Локомотив» — найтитулованіший клуб СРСР в жіночому гандболі 11х11. Дитинство провела в селі, завдяки чому вирізнялася як фізично сильний гравець. Під час однієї з комерційних поїздок по ФРН у складі клубу вона відвідала змагання з доїння корів і на запрошення організаторів сама подоїла корову, здивувавши учасників і глядачів^[3].

Виступала за київський «Спартак», разом з яким неодноразово здобувала звання чемпіонки СРСР і добивалася успіху на міжнародній арені. Під час олімпійського турніру 1976 року в Монреалі грала у всіх 5 зустрічах команди, закинувши 24 голи. Під час московської олімпіади теж неодмінно виходила на поле, закинувши 28 голів.

Нині — завідувач кафедри фізичного виховання та спорту, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, заслужений працівник фізичної культури і спорту України.

Скандал

Через надмірну грубість у спілкуванні з вихованцями її тренерська діяльність часто викликала нарікання. Тетяна Іванівна стала героїнею відео, на якому погрожує юним спортсменкам.^[4]

Титули і досягнення

Спортивні

Переможниця Олімпійських ігор (2): 1976, 1980
Срібна призерка чемпіонату світу (2): 1975, 1978
Бронзова призерка чемпіонату світу (1): 1973
Володарка Кубку європейських чемпіонів (5): 1970/71 , 1971/72, 1972/73, 1974/75, 1976/77
Чемпіонка СРСР (14): 1971, 1972, 1973, 1974, 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984
Володарка Кубку СРСР (1): 1977
Переможниця Спартакіади народів СРСР (2): 1975, 1979
Найкраща бомбардирка чемпіонату світу (1): 1975
Включалася в символічну збірну світу в 1978 році