Костянтин Острозький (пом. 1588)

Костянтин Острозький
пол. Konstanty Ostrogski
Померне раніше 18 квітня 1588 і не пізніше 10 травня 1588
КраїнаРіч Посполита
Посадавеликий литовський підчаший[1], володимирський староста[2], крайчий[3], посол Сейму Речі Посполитої[d] і Староста Переяславськийd
РідОстрозькі[4]
БатькоВасиль Костянтин Острозький[2][5]
МатиСофія Тарновська[5]
У шлюбі зQ131419148?[4]

Костянтин III Острозький (помер 1588) — руський князь, син Костянтина Василя Острозького.

Життєпис

1578 р. брав участь з власним відбірним почтом у Полоцькій кампанії[6].

Посади: крайчий литовський (з 1579 року), староста володимирський[7], посаду отримав від батька[6], підчаший литовський. Разом з дружиною перейшов на католицький обряд 1583 року. Посол елекційного сейму 1587 року[6].

Родина

Був одружений з Олександрою Тишкевич (її другий шлюб, третій чоловік — староста снятинський, сокальський Миколай Язловецький)[8].

Примітки

  1. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 291.
  2. а б Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 121. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 227.
  4. а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 357.
  5. а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 356.
  6. а б в Teresa Chynczewska-Hennel. Ostrogski Konstanty Wasyl książę (ok. 1526–1608)… S. 495
  7. Niesiecki K. Korona… s.519 [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  8. Książęta Ostrogscy [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

  • Teresa Chynczewska-Hennel. Ostrogski Konstanty Wasyl książę (ok. 1526–1608) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/3, zeszyt 102.— s. 193 — 384. (пол.) S. 489–495.

Посилання