Королівка (Товстенська селищна громада)

село Королівка
Церква Вознесіння Христового
Церква Вознесіння Христового
Церква Вознесіння Христового
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060370090095384
Облікова картка Королівка 
Основні дані
Засноване 1821
Перша згадка 1820
Населення 92
Територія 0.580 км²
Густота населення 158.62 осіб/км²
Поштовий індекс 48630
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°48′48″ пн. ш. 25°43′34″ сх. д. / 48.81333° пн. ш. 25.72611° сх. д. / 48.81333; 25.72611
Водойми р. Тупа
Найближча залізнична станція Товсте
Місцева влада
Адреса ради 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Королівка. Карта розташування: Україна
Королівка
Королівка
Королівка. Карта розташування: Тернопільська область
Королівка
Королівка
Мапа
Мапа

CMNS: Королівка у Вікісховищі

Церква Вознесіння Христового

Королі́вка — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тупа, в центрі району. До 2017 було підпорядковане Головчинській сільраді.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]

Історія

Перша писемна згадка — 1820 як Каролівка, проживала 41 особа.

Наприкінці XIX століття збудований млин, розвивалось тваринництво і садівництво. У 1907 році в селі діяла філія товариства «Просвіта», а у 1930-их роках збудований клуб і однокласна школа. У 1934—1939 роках Королівка належала до гміни села Тлусте (нині смт Товсте).

Наприкінці 1949 року Королівку оточили війська МГБ і мешканцям села було «запропоновано» переселитися до Запорізької області, зокрема, Василівський район, багато хто з королівчан і досі там живе. У 1953 році до 20-ти родин повернулись у рідне село. Вони наражалися на спротив місцевої влади, бо землі та майно вже були колгоспними, на колишніх обійстях їм забороняли будуватися, то вони копали землянки, пізніше — будинки і, не зважаючи на спротив, розвивали господарства. Багато будинків було зруйновано, люди пересилялись в сусідні села. Велика частина земель належала сім'ї Пантелеймона Березовського, де на полях працювали селяни, доки Радянська влада не забрала ці землі в колгосп. Після чого вони змушені були покинути маєток.

У 1960-х рр. село повністю відродилося.

Релігія

Населення

У 2001 році в селі мешкало 92 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 92 100%

Народились

  • лікар і науковець Михайло Гнидюк.
  • районовий провідник ОУН Василь Петрас (псевдо “Степан”; 1914 р. н.);
  • в 1941 р. проживав і вчителював громадський діяч, журналіст у Канаді Василь Верига (1922–2008).

Див. також

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела