Петро Христофорович був кадровим військовиком. Він брав участь у багатьох військових походах російської армії. Зокрема, Константинович відзначився 1812 року під Смоленськом та у битві при Бородіно.
Від 1836 року Петро Константинович був командиром Київського артилерійського гарнізону. 1838 року Константиновичу надали в довічне та спадкове володіння 1500 десятин землі в Переяславському повітіКиївської губернії.
1848 року Константиновичу надали звання генерал-майора. Через рік він вийшов у відставку.
Генерал Константинович мав 13 дітей, п'ять із них померли ще немовлятами. Деякі з синів стали також військовими. Найбільших успіхів на цьому терені досяг син Олександр.