Конвенція про процедуру спільного транзиту — це угода між країнами Європейського Союзу та низкою інших країн про загальні процедури міжнародного транзиту товарів[1], яка спрощує або скасовує більшу частину паперової роботи, яка зазвичай пов'язана з переміщенням товарів через міжнародні кордони[2].
Конвенція про процедуру спільного транзиту об'єднує 36 Договірних сторін, які запровадили єдині правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням спільного ІТ-продукту (NCTS). Країни — підписанти Конвенції: 27 країн ЄС, 4 країни ЄАВТ (Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Швейцарія) та 5 інших країн (Велика Британія, Туреччина, Північна Македонія, Сербія і Україна). NCTS дає можливість налагодити обмін інформацією про всі етапи митного оформлення товарів із використанням електронних повідомлень у режимі реального часу та підвищити ефективність використання механізму аналізу ризиків.
У червні 2022 року Україна змінила своє внутрішнє законодавство, аби зробити його відповідним митним правилам ЄС із метою подальшого приєднання до конвенції[3]. 1 жовтня 2022 року Україна офіційно стала 36-м членом конвенції[4].
Переваги
Країни, що приєдналися до NCTS, можуть користуватися такими перевагами та спрощеннями:
одна транзитна декларація та одна гарантія для переміщення товарів між усіма країнами;
авторизовані підприємства можуть відправляти й отримувати товари на своєму підприємстві без заїзду на митні термінали;
фінансові гарантії однієї країни діють у всіх інших.
Посилання
↑Union and Common Transit. Taxation and Customs Union - European Commission(англ.). 13 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2020.