Екорегіон колючих чагарників та лісів Північно-Західної Індії охоплює низовини і пагорби, розташовані на території Пакистану та Північно-Західної Індії. На півдні він охоплює західну половину Гуджарату (за винятком гори Гірнар[en]), після чого тягнеться на північ до Раджастхану (на схід до гір Араваллі), охоплює більшу частину штатів Хар'яна і Пенджаб), після чого, доходячи до передгір'їв Гімалаїв, повертає на захід, у Джамму і Кашмір. В Пакистані екорегіон охоплює більшу частину провінції Пенджаб, а також крайній схід Хайбер-Пахтунхви та частину провінцій Белуджистану та Сінду.
В межах екорегіону переважає напівпустельний клімат (BSh за класифікацією кліматів Кеппена) або пустельний клімат (BWh за класифікацією Кеппена). Середньорічна кількість опадів становить 500-600 мм. Наприкінці липня та в серпні, під час сезону мусонів, трапляються сильні зливи і грози. У найспекотніші місяці температура може перевищувати 45 °C, а взимку температура може опускатися нижче 0 °C.
На південно-західних схилах гір Араваллі поширені листяні ліси, де ростуть повислі аногейсуси[sv] (Anogeissus pendula), бенгальські айви (Aegle marmelos), пильчасті босвеллії[en] (Boswellia serrata), золотий дощ (Cassia fistula), дрібноцвіті мітрагіни[en] (Mitragyna parviflora), коромандельські ебенові дерева[en] (Diospyros melanoxylon) та непальські індигові дерева[en] (Wrightia tinctoria). У посушливих місцевостях колючі рідколісся переходять у напівпустельні склерофітні чагарникові зарості, де домінують різні види молочаю (Euphorbia ssp.). Також в цих місцевостях ростуть дикі жужуби[en] (Ziziphus nummularia), білокорі акації (Vachellia leucophloea), сенегальські акації (Senegalia senegal), повислі аногейсуси (Anogeissus pendula) та дзвоникові мімози[en] (Dichrostachys cinerea). На бідних ґрунтах біля підніжжя скелястих пагорбів ростуть різні види кассії (Cassia spp.) та бутеї[en] (Butea spp.). На солончакових грунтах ближче до узбережжя ростуть сальвадори (Salvadora spp.) та тамарикси (Tamarix spp.), а у найбільш засолених місцевостях рослинність відсутня.
В межах екорегіону зустрічається понад 400 видів птахів. Серед них слід відзначити майже ендемічних рудогузих приній (Laticilla burnesii) та білокрилих синиць (Machlolophus nuchalis), а також рідкісних індійських дрохв (Ardeotis nigriceps) та індійських флоріканів (Sypheotides indicus). Також в регіоні мешкають чубаті павичі (Pavo cristatus), індійські токо (Ocyceros birostris) та пурпурові маріки (Cinnyris asiaticus). Багато птахів, зокрема строкаті зозулі (Clamator jacobinus), є перелітними і прилітають до регіону перед початком сезону дощів.
