Належали представники ремісників, біднішого міщанства, також делегати українців («руської нації»). За даними Д. Зубрицького, 20 осіб представляли купців, 20 — ремісників,[3] причому 20 купців обирали ремісники та навпаки.[4] До складу колегії 1579 року увійшли два українці: Лесько Малецький, Хома Бабич.[2] Протягом XVII ст. до складу колегії постійно обирали двох представників на засіданнях Успенського братства, зокрема, 1633 року від українців членами колегії були діячі Микола Добрянський, Григорій Романович.[5]
Українські представники колегії не раз картали міську Раду за її самолюбство і несправедливість супроти бідного населення Львова. Близько 1625 року, остерігаючись нових видатків і подальшого заборгування міста Марцінові Кампіану (він постановив будувати нові мури і башти замість зміцнення наявних), колегія 40-ка мужів не захотіла від нього нових інвестицій для міста, пояснюючи, що він буде домагатися привласнення міського майна, а місто зробить «голим».[6]
Колегія мала приміщення у Львівській ратуші — кімната розташовувалася поверхом вище над її радною («консулярною») залою.[7]
↑Kowalska H. Kampian (Campianus, Novicampianus) Marcin (ok. 1574—1629) // Polski Słownik Biograficzny (reprint 1990). — Kraków, 1964—1965. — T. XI, zeszyt … — S. 593. (пол.)
↑Charewiczowa Ł. Alembek (także Alnpeck, Alnpech, Alnpecht, Almpek, Alempech, Alempeck, Allembege, Allembek) Jan // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 74. — ISBN 8304034840. (пол.)
↑Лильо О. Діяльність представників монументального живопису західноєвропейського традиції у Львові XVIII ст. // Мистецтвознавство і дослідження. — С. 102.
