У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Козлов .
Дмитро Маркович Козлов (рос. Дмитрий Маркович Козлов ; 15 жовтня 1920 — 19 вересня 1989 ) — Герой Радянського Союзу , в роки радянсько-німецької війни командир групи розвідників 44-ї гвардійської окремої розвідувальної роти 42-ї гвардійської стрілецької дивізії 40-ї армії Воронезького фронту , гвардії молодший сержант .
Народився 15 жовтня 1920 року в селі Марковому (тепер Дорогобузького району Смоленської області ) в селянській родині. Росіянин . Член КПРС з 1947 року. Закінчив сім класів неповної середньої школи. Працював завгоспом дитбудинку в селі Корішево Талдомського району Московської області .
У 1939 році призваний до лав Червоної Армії . У боях радянсько-німецької війни з серпня 1941 року. Воював на Воронезькому фронті .
22 вересня 1943 року група розвідників 44-ї гвардійської окремої розвідувальної роти під командуванням гвардії молодшого сержанта Д. М. Козлова форсувала Дніпро в районі села Гребені Кагарлицького району Київської області і захопила рубіж на правому березі. Своїми діями вона забезпечила сприятливі умови для подолання водної перешкоди іншими підрозділами.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1943 року за мужність і героїзм , проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі гвардії молодшому сержанту Дмитру Марковичу Козлову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1699).
Могила Дмитра Козлова З 1944 року Дмитро Козлов у відставці через поранення. Жив у Києві . Помер 19 вересня 1989 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці» (ділянка № 77).
Нагороджений орденом Леніна , орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки , орденом Слави 3-го ступеня, медалями .
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
