Клод Вів'є
Народився	14 квітня 1948(1948-04-14)[2][1][…] Монреаль, Квебек, Канада[2][3]
Помер	7 березня 1983(1983-03-07)[1] (34 роки) або 12 березня 1983(1983-03-12)[2][3] (34 роки) XI округ Парижа, Париж[2][3]
Країна	Канада
Діяльність	композитор
Галузь	композитор
Alma mater	Conservatoire de musique du Québec à Montréald
Знання мов	французька[1]
Жанр	опера
Автограф
IMDb	ID 1848661
Сайт	claudevivier.com
Медіафайли у Вікісховищі

Клод Вів'є (Claude Vivier, 14 квітня 1948(1948квітня14), Монреаль – 7 березня 1983, Париж) — композитор із Квебеку.

Вів'є народився у невідомих батьків у Монреалі. Він був усиновлений у віці трьох років^[5] бідною французько-канадською родиною. З 13 років відвідував школи-інтернати, які управляли брати Маріст, релігійний орден, який готував молодих хлопців до покликання у священстві. У 1966 році, у віці 18 років, Вів'є попросили залишити новиціат через «відсутність зрілості».^[6] Найраніші його роботи датуються цим періодом.

У 1971—1974 роках навчався в Європі, спочатку у Готфріда Майкла Кеніга в Інституті сонології в Утрехті, а потім у Кельні у Карлхайнца Штокгаузена.^[7]

У 1974 році повернувся до Монреаля, де у 1980 була поставлена його перша опера — Kopernikus.

У 1982 році переїхав до Парижа, де в березні 1983 був убитий місцевим бандитом-гомосексуалом.^[8]

• Gilmore, Bob. 2007. «On Claude Vivier's Lonely Child». Tempo, new series 61, no. 239:2–17.
• Gilmore, Bob. 2009. «Claude Vivier and Karlheinz Stockhausen: Moments from a Double Portrait». Circuit: musiques contemporaines 19, no. 2:35–49. (Subscription access)
• Gilmore, Bob. 2014. Claude Vivier: a Composer's Life. University of Rochester Press.
• Lesage, Jean. 2008. «Claude Vivier, Siddhartha, Karlheinz Stockhausen: La nouvelle simplicité et le râga». Circuit: musiques contemporaines 18, no. 3:107–20.
• Mijnheer, Jaco. 2001. «Vivier, Claude». The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan Publishers.
• Tannenbaum, Peter. 1991. «Claude Vivier Revisited». SoundNotes SN1:12–27.
• (фр.) Біографія на сайті IRCAM.
• «Eternal Recurrence: Aspects of Melody in the Orchestral Music of Claude Vivier» by Janette Tilley. Discourses in Music 2, no. 1 (Fall 2000).
• «A Response to Janette Tilley's Eternal Recurrence: Aspects of Melody in the Orchestral Music of Claude Vivier», by Ross Braes. Discourses in Music 2, no. 2 (Winter 2000—2001).
• L'écriture à haute voix: Lonely Child de Claude Vivier [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] abstract (in French and English) of article by Jacques Tremblay. Circuit 11, no. 1.
• On Claude Vivier's Lonely Child abstract of article by Bob Gilmore in Tempo (2007), 61: 2-17, Cambridge University Press. (Article access by subscription only)
• Guide to Claude Viver's works [Архівовано 30 червня 2021 у Wayback Machine.], a pdf brochure detailing all of Vivier's published works, with notes.