Київський автобус
Країна	Україна
Місто	Київ
Дата відкриття	1925
Кількість маршрутів	93
Кількість автобусних депо	4
Кількість автобусів	624 (з них 496 — діючі) 1128 автобусів очікують на списання
Типи автобусів	CityLAZ-12 CityLAZ-20 МАЗ-103 МАЗ-105 МАЗ-107 МАЗ 203 МАЗ 215 Mercedes-Benz Citaro
Вартість проїзду	8.00 ₴
Експлуатуюча організація	КП «Київпастранс»
Сайт	http://kpt.kyiv.ua

Київський автобус — автобусна система міста Києва, що діє з 10 грудня 1925 року.

Перші спроби експлуатації омнібусів — попередників автобусів — у Києві були здійснені ще наприкінці XVIII століття. Хоча в другій половині XIX століття Київ був одним із передових міст Російської імперії, у місті не було пасажирського транспорту, крім візників.

У 1879 році підприємець Левін закупив 7 омнібусів, розрахованих на перевезення 8 пасажирів, і почав їхню експлуатацію в Києві. Незважаючи на дешевизну вартості проїзду порівняно з візниками, цей вид транспорту незабаром перестав існувати. Виною всьому стали незадовільний технічний стан омнібусів і їхня нестача на вулицях. Тогочасні омнібуси можна порівняти з нинішніми вантажними «маршрутками», у яких перевозиться вдвічі більше пасажирів за їхню провізну здатність.

Наприкінці першої декади XX століття міська Дума розробила проєкт введення в експлутацію в Києві восьми автобусних ліній з передачею їх у концесію. Але реалізувати цей проєкт повною мірою не вдалося через відсутність підприємців, готових вкласти гроші в такий сумнівний і витратний захід. Тоді в Києві процвітав трамвай з розгалуженою мережею, і автобусне підприємство могло просто прогоріти.

Автобусний рух у Києві починався двічі: у 1911 і 1913 роках, але за деякий час експлуатація автобусних ліній закінчилася, і цей вид транспорту не завоював довіри у киян. Ці автобуси знаходились на території Лук'янівського трамвайного парку.

• 10 грудня 1925 року, після встановлення радянської влади в Україні, у столиці було відкрито перше регулярне автобусне сполучення за маршрутом «Пл. ІІІ Інтернаціоналу — вул. Л. Пятакова» (теперішні Європейська пл. — вул. Саксаганського). Ініціатором запуску руху був керівник Комунгоспу інженер Олександр Тирмос^[1]. На маршруті працювали автобуси «Фіат» та «Daimler-Benz» (за нинішніми мірками їх можна назвати мікроавтобусами).
• У 1929 році автобусний парк Києва став поповнюватися першими радянськими автобусами, побудованими на базі вантажівок: Я-3, Я-6, АМО-4 і АМО-Ф15.
• У 1932 році до Києва почали надходити кутасті й примітивні машини ЗІС-8, а в 1938-му — досить елегантні ЗІС-16. До Другої світової війни в Києві було близько 100 автобусів, однак вони суттєво не впливали на обсяг пасажироперевезень, через постійні поломки, недосконалість конструкцій, дуже малу провізну здатність, їхню малу кількість і, врешті-решт, відсутність доріг із твердим покриттям. У 30-і роки основним видом транспорту був трамвай.
• У 1934 році біля нинішньої станції метро «Либідська» у Боєнському провулку була організована «Автобусно-таксомоторна база № 1». Туди відразу ж надійшло 20 нових автобусів із дерев'яним кузовом «ГАЗ-0330» (на 16 сидячих місць). Незважаючи на брак запчастин і самих автобусів, вони пропрацювали до початку Великої вітчизняної війни.

Слід зазначити, що автобуси тих років були фактично вантажівками, пристосованими для перевезення пасажирів.

Друга світова війна та вторгнення німецьких військ у серпні 1941 року практично повністю паралізували транспортне сполучення Києва.

• У 1945 році почалося відновлення автобусного господарства, і вже в червні 1946-го в столиці було організовано автобусний парк № 1 по вулиці Васильківській, який існує і понині. Він протягом 13 років був єдиним автобусним парком у Києві.
• У 1946 році почали надходити машини з Заводу імені Сталіна ЗІС-154. Це була перша модель, створена не на шасі вантажівки. ЗІС-154 — справжній автобус вагонної компоновки, причому з революційним рівнем комфорту для пасажирів. Саме ЗІС-154 разом із капотними машинами ГАЗ-0330, ЗІС-16 і ГЗА-51 становив автобусний парк повоєнного Києва.
• У 1951 році до Києва почали надходити вдосконалені автобуси ЗІС-155. Разом із ЗІС-154 вони на десятиліття стали основою автобусного парку в Києві.
• У 1958 році на київських маршрутах з'явилися й автобуси з емблемою ПАЗ-652. Невеликі, що вміщували 45 осіб, машини з двома вузькими дверима, були направлены на перевезення з малим пасажирообігом.
• У 1968 році цей автобус став називатися ПАЗ-672 після модернізації. Він добре прижився на вузьких вуличках приватного сектора в Совках, Мишоловці і районі Монтажник.

На маршрутах ПАЗи використовував тільки 1-й парк, де їх налічувалося понад 50 одиниць. Пізніше завод з міста Павлово, що на річці Ока, поставляв у місто нову модель ПАЗ-3205, і її ще й досі можна зустріти на не багатьох збережених ПАЗівських маршрутах, наприклад на № 12, 19, 28, 111.

• 1959 року на лівому березі Дніпра було відкрито другий автобусний парк (адреса підприємства — вул. Дружба Народів, 40). Частина автобусних маршрутів була передана на обслуговування до нововідкритого підприємства.

Автобуси перевозили пасажирів з площі Сталіна в Стару та Нову Дарницю, на Печерськ, Сталінку та у передмістя. Поступово розгалужувалася автобусна мережу Києва. Саме автобуси першими приходили на нові масиви: Соцмісто, Воскресенку, Гідропарк, Лісовий, Оболонь, Троєщину, Харківський.

• На початку 1960-х почалося масове надходження перших українських автобусів ЛАЗ-695. Швидко витісняючи застарілі ЗІС-155 і заповнюючи нові маршрути Чоколівки і Відрадного, Нивок і Борщагівки, Воскресенки і Академмістечка, нові ЛАЗи становили переважну основу парку Києва в 60-70х роках.
• У 1964 році почала надходити модель ЛАЗ-695Е. Автобус ЛАЗ-695 виявився настільки вдалим і надійним, що з деякими архітектурними та технічними змінами (695М, 695Н), продовжував залишатися головним автобусом в місті аж до середини 1970-х років. У 1980-х роках ЛАЗи разом з «Ікарусами» працювали на багатьох лініях. Навіть сьогодні легендарний затишний 695-й із вчорашнього дня зустрічається на київських лініях.
• У 1965 році в АП № 1 налічувалося 367 автобусів, з них автобусів ЛАЗ було 267 одиниць, трохи менше машин було в АП № 2. АП № 1 обслуговував 42 міських маршрути.
• Лише в 1967—1968 роках на маршрутах міста у ЛАЗу з'явилився конкурент у вигляді угорського Ikarus 620 в 1-му і 2-му парках (пізніше моделей 556 і 180) і ЛіАЗ-677 в АТП-09125 і 09123, які почали працювати на найбільш завантажених напрямках, переважно районах новобудов. Автобуси ЛіАЗ-677 не стали настільки масовими в місті, як ЛАЗ-695 або Ікаруси, але не менше 300 автобусів цієї моделі в 3, 4, 5 парках з 1968 по 1990 роки возили киян на правому березі, і лише в 2004 році останній «слон» — таке прізвисько мав серед водіїв ЛіАЗ — зійшов з дистанції.
• У 1973 році в Києві на маршруті № 49 проводилися випробування першого українського автобусного поїзда з двох зчеплених автобусів ЛАЗ-695М. Випробування такого роду будуть проведені майже через 30 років, а в 1970-ті роки з великим пасажиропотоком були покликані справлятися зчленовані Ikarus 180 (як їх називали, «Фантомас»), благо братерська допомога РЕВ надавалася без проблем.
• З середини 1970-х років угорські автобуси марки Ikarus все активніше завойовували київські вулиці, так Ikarus 556 і зчленований Ikarus 180 від 1-го і 2-го автобусних парків, стали працювати на маршрутах з великим пасажиропотоком. 180-та модель — це був екзотичний автобус із двома салонами, з'єднаними між собою гофрованим переходом.

Усі роки до міста приходили на випробування автобуси різних заводів і конструкцій, але мало хто з них залишилися в Києві так надовго, як, наприклад, знамениті Ікаруси сімейства 200. Почали надходити ці автобуси в 1973 році. Трьохдверний Ikarus 260, трохи пізніше зчленований — Ikarus 280 з чотирма дверима (у просторіччі «гармошка»). Ці жовті автобуси з величезними вікнами і просторим салоном були майже як візитка міста в 1980-х роках, настільки багато їх було, особливо на Лівому березі.

• У 1981 році був відкритий автобусний парк № 6, що став обслуговувати новий житловий масив Оболонь. Двома роками пізніше автобуси з'явилися на житломасиві Вигурівщина-Троєщина — найбільшому житловому масиві Києва, за чисельністю населення порівняний з обласним центром України. У парку в найкращі роки було 400 «Ікарусів», які обслуговували Троєщину, Оболонь, Мінський масив і Виноградар.

Пік розквіту автобуса в Києві припадає саме на середину 80-х років, коли постійно відкривалися нові маршрути і постійно поповнювався парк машин.

Якщо в 1981 році на 103 маршрути виходило 897 автобусів у годину пік, то вже в другій половині 80-х на 110 маршрутах працювало понад 1000 автобусів у годину пік.

• У 1982—1984 роках Львівський завод представив місту нову модель автобуса середнього класу ЛАЗ-4202, але невелика партія цих машин виявилася вкрай не доопрацьованою і через кілька років була списана.
• У 1989—1990 роках у 5-й парк на заміну знятому з виробництва ЛіАЗ-677 прибула партія з двадцяти нових ЛіАЗ. Ці 12-метрові машини моделі 5256, при удаваній сучасності і зручності, виявилися вкрай низької якості, і більше ніколи не закуповувалися для Києва.
• У 1990 році Київ отримав останні Ікаруси, і угорська марка стала для нас історією. Протягом трьох років машини цього класу не поставлялися до Києва взагалі.

Лише в 1992 році ЛАЗ нарешті освоїв випуск модернізованої моделі 42021, і в 1993 році ці автобуси в кількості 65 штук поповнили автобусні парки, у яких був брак машин.

Також у 1993 році почалася нова ера нашестя львівських машин до Києва. Синьо-білі машини з мотором «Рено» випробовувалися на маршруті № 3 «Ленінградська пл. — Голосіївська пл.», І за 3 наступних роки у міські парки надійшло 138 автобусів цієї моделі.

Розпад Радянського Союзу не міг не позначитися і на автобусному транспорті Києва: постійно скорочувалися випуски на існуючі маршрути, вкорочувалися довгі маршрути. Гостро відчувався брак рухомого складу: для першої половини 1990-х років картина перекошеного «Ікаруса», що від'їжджає від зупинки, на якій ще залишилося багато пасажирів, стала звичайною. Аналогічна ситуація була і з пасажирськими перевезеннями трамваєм і тролейбусом.

Критичну ситуацію, що склалася з пасажирськими перевезеннями в Києві, врятувало тільки введення таксомоторних перевезень. Першими здійснювати перевезення пасажирів без надання пільг стали автобусні парки в 1996 році. Автобуси з'являлися з трафаретами «Автобусний таксомотор», перші машини з'явилися на експресних маршрутах, які обслуговують Троєщину (№ 21к, 26е, 57е, 59е), трохи пізніше з'явилися маршрути, не повторюючі траси міського транспорту. Саме в цей важкий період на маршрути вийшли не задоволені повною мірою за містом, автобуси з міжміських трас — ЛАЗ-699Р і Ikarus 250 (загалом понад 50 одиниць). Їх використовували переважно на експресних і таксобусний маршрутах.

• У 1997 році з'явилися «ГАЗелі» і знамениті помаранчеві «Псковавто» московського ЗАТ «Автосвіт». «Маршрутки» лише доповнювали стандартний міський транспорт, але замінити його ніяк не могли.
• Середина 1990-х років характеризується відкриттям нових автобусних маршрутів, експресного переважно типу, які обслуговували «спальні» райони. Були відкриті троєщинські маршрути № 14е, 35е, 64е, 67е, 113е, 114е, 115е; раніше були відкриті експреси № 21е, 110е.

Доїжджаючи до метро практично без зупинок на 10 хвилин раніше основних маршрутів, вони користувалися великою популярністю у пасажирів, особливо в ранковий час.

У 1997 році в деяких АТП з'явилася практика випуску на звичайні маршрути автобусів в експресному режимі (зокрема, на маршрути №№ 2, 9, 90). Скоро експресні перевезення канули в лету, а їхню нішу зайняли маршрутки.

Львівський автобусний завод спеціально для потреб Києва зібрав надвеликий зчленований автобус ЛАЗ-6205. Ці машини, призначені для заміни «Ікарусів-280», так фактично і не взяли в Києві. Лише два автобуси прибуло в АТП-13028 (АП № 1), і вони недовгий час пропрацювали на автобусному маршруті № 17. Пізніше вони були передані в Васильківське АТП, а одна з машин до 2006 року працювала в Полтаві.

• У 1998 році до Києва надійшла нова партія великих автобусів ЛАЗ-52523, після неї стали надходити автобуси ЛАЗ-52527 з одинарною третьою дверцьою.

• У 2000—2001 роках були закриті «нерентабельні» маршрути № 24, 51, і після цього почалася тиха стагнація київського автобуса: закривалися маршрути, зменшувалися випуски на існуючі маршрути, не закуповувався рухомий склад у належному обсязі і потрібного типажу.

Як велика подія в 2001 році, після проведення тендеру, до міста прибули 120 багатомісних автобусів Volvo B10M^[en] і «Сканія-112». Це були зчленовані моделі для приміського сполучення та не дуже годилися для напружених київських ліній. Крім того, «північне» виконання машин було без кватирок і зі слабкою вентиляцією, і влітку в них було жарко. Машини відомих шведських виробників були не нові, їх просто списали в Швеції.

Керівництво Києва періодично презентувало нові експериментальні машини: потяг «Сканія», низькопідлоговий «Соляріс», зчленований ЛАЗ великої місткості. На жаль, ці машини не стали закуповувати для роботи в Києві, пославшись на брак фінансів, просто захопившись маршрутками. А тим часом на забутих міською адміністрацією зупинках все збільшувалися натовпи народу, який примушували користуватися невместітельнимі і некерованими маршрутками.

• Лише у 2003 році КМДА оголосила тендер на закупівлю 145 автобусів, і перші машини вже почали надходити наприкінці 2003 року. За 2003—2004 роки надійшло 80 автобусів МАЗ-103, 30 — зчленованих МАЗ-105, 20 ЛАЗ-525270, 10 зчленованих ЛАЗ-А291. Трохи пізніше надійшло 5 принципово нових трьох вісних 15-метрових машин Богдан А231 черкаського заводу. Основний акцент цих поставок був зроблений на низькопідлогові машини, тобто відсутність сходинок у дверях. Це прискорює посадку-висадку пасажирів і робить їх зручнішими для пасажирів.

Водночас Львівський автобусний завод, з тріском провалив тендер 2003 року через відсутність низькопідлогових машин, на автосалоні SIA-2004 представив свій низькопідлоговий екземпляр ЛАЗ-А183. Ця була машина, яку можна назвати повноцінно низькою підлогою, на відміну від МАЗів і Богдана А231, у яких немає ступенів лише на 1 і 2 дверей. У серпні 2004 року цей лайнер проходив випробування на таксомоторному маршруті № 69Т. Уже в травні 2005 року в місто стали приходити перші серійні екземпляри.

Номер	Розклад[2]	Кінцева А	Кінцева Б	Примітки
2	[1]	вул. Шолуденка	вул. Кікабідзе
2т	[2]	Михайлівська Борщагівка	Кільцева дорога	Тимчасовий маршрут на час реконструкції станції швидкісного трамваю «Кільцева Дорога»
5	[3]	Залізничний вокзал «Центральний»	вул. Ізюмська	Із заїздом до вулиці Байкової
6	[4]	Дарницька площа	вул. Милославська	Вулицями Оноре де Бальзака, Радосинською, Лісківською та Радунською
7	[5]	Залізничний вокзал «Центральний»	Львівська площа
9	[6]	Станція метро  «Лук'янівська»	вул. Кікабідзе
10	[7]	Станція метро  «Лісова»	Селище Рибне
11	[8]	Станція метро  «Лісова»	с. Радіоцентр (с. Биківня)
11д	[9]	Станція метро  «Лісова»	Дачне містечко «Сосновий Бор»	Із заїздом до с. Биківня. Три рейси в день
11тк	[10]	Контрактова площа	Вулиця Сирецька	Тимчасовий маршрут на час реконструкції трамвайної лінії по вул. Кирилівській[3].
12	[11]	вул. Ізюмська	Залізничний вокзал «Південний»
14	[12]	Станція метро  «Нивки»	Лісорозсадник
17	[13]	Станція метро  «Харківська»	вул. Драгоманова
18	[14]	Станція метро  «Харківська»	Харківське шосе
19	[15]	Станція метро  «Васильківська»	вул. Ізюмська
20	[16]	Станція метро  «Площа Українських Героїв»	ж/м Корчувате
21	[17]	Станція метро  «Почайна»	вул. Милославська	Вулицями Каштановою, Оноре де Бальзака
22	[18]	Музей авіації	вул. Тростянецька
23	[19]	вул. Салютна	вул. Симиренка
24	[20]	Залізничний вокзал «Центральний»	Національний музей історії України у Другій світовій війні
24ТР	[21]	Проспект Свободи	вул. Північна	Тимчасовий маршрут замість тролейбусу № 24
25	[22]	Залізнична станція «Київ-Волинський»	Національний музей історії України у Другій світовій війні
27	[23]	Станція метро  «Либідська»	с. Пирогів
28	[24]	Станція метро  «Деміївська»	вул. Альпійська
30	[25]	вул. Академіка Єфремова	Санаторій «Лісова галявина» (Пуща-Водиця)
31	[26]	Станція метро  «Політехнічний інститут»	вул. Татарська
32	[27]	Станція метро  «Нивки»	Мінський масив
33	[28]	Станція метро  «Лісова»	Лісовий масив	Вулицями Кіото, Мілютенка, Лісовим проспеком
33т	[29]	ДВРЗ	Станція метро  «Чернігівська»	Тимчасовий маршрут на час реконструкції трамвайної лінії по вулиці Алматинській[4]
35	[30]	вул. Гліба Бабіча	вул. Підлипка
36	[31]	Станція метро  «Дорогожичі»	вул. Сирецька
36ТР	[32]	вул. Чорнобильська	Вул. Північна	Тимчасовий маршрут замість тролейбусу № 36
37	[33]	Станція метро  «Святошин»	ж/м «Західний»
37А	[34]	Станція метро  «Святошин»	с/к «Чайка»
38	[35]	вул. Метрологічна (до с. Хотів)	Станція метро  «Деміївська»
39	[36]	Станція метро  «Голосіївська»	вул. Ракетна (с. Жовтневе)
40	[37]	Станція метро  «Героїв Дніпра»	с. ДВС	Через площу Тараса Шевченка
41	[38]	Станція метро  «Героїв Дніпра»	с. ДВС
42	[39]	вул. Митрополита Андрея Шептицького	вул. Єлизавети Чавдар
43	[40]	Станція метро  «Видубичі»	с. Козин
43к	[41]	Станція метро  «Видубичі»	санаторій Конча-Заспа
44	[42]	вул. Милославська	Залізнична платформа «Березняки»	Вулицями Лісківською, Радунською
45	[43]	Станція метро  «Дарниця»	проспект Петра Григоренка
46	[44]	Станція метро  «Лівобережна»	вул. Микитенка
47	[45]	Станція метро  «Нивки»	Станція метро  «Дорогожичі»	Вулицями Данила Щербаківського, Ружинською, Януша Корчака, бульв. Павла Вірського
48	[46]	Станція метро  «Лівобережна»	готель «Славутич»
49	[47]	Станція метро  «Лівобережна»	Залізнична платформа «Березняки»
50	[48]	вул. Північна	Залізничний вокзал «Центральний»
51	[49]	Станція метро  «Либідська»	Станція метро  «Червоний Хутір»
52	[50]	Станція метро  «Либідська»	вул. Закарпатська
53	[51]	Станція метро  «Контрактова площа»	Рибальський острів
54	[52]	Станція метро  «Видубичі»	площа Михайла Співака
55	[53]	Станція метро  «Палац спорту»	Дарницька площа
56	[54]	Станція метро  «Виставковий центр»	просп. Академіка Палладіна
57	[55]	Станція метро  «Академмістечко»	Авторинок
59	[56]	Залізнична платформа «Воскресенка»	вул. Петра Вершигори
62	[57]	Контрактова площа	Ботанічний сад НАНУ
63	[58]	Станція метро  «Червоний Хутір»	Лісовий масив
69	[59]	Станція метро  «Палац спорту»	вул. Литвиненко-Вольгемут
70	[60]	Станція метро  «Лівобережна»	вул. Петра Вершигори
72	[61]	Станція метро  «Контрактова площа»	просп. Свободи
73	[62]	Станція метро  «Героїв Дніпра»	вул. Милославська	Вулицями Бальзака, Градинською, Радунською
74	[63]	Станція метро  «Славутич»	вул. Центральна (селище Осокорки, база відпочинку «Либідь»)
75	[64]	Станція метро  «Виставковий центр»	вул. Григорія Гуляницького (с. Жуляни)
77	[65]	вул. Остафія Дашкевича	Лісове кладовище
78	[66]	Станція метро  «Васильківська»	Севастопольська площа
79	[67]	Станція метро  «Лісова»	вул. Каштанова	Вулицями Закревського, Електротехнічною
81	[68]	Станція метро  «Лісова»	Лісовий масив	Вулицями Кубанської України, Лісовим проспектом, Космонавта Поповича
87	[69]	Станція метро  «Осокорки»	вул. Митрополита Андрея Шептицького
90	[70]	площа Валерія Марченка	вул. Григоровича-Барського
91	[71]	Станція метро  «Голосіївська»	вул. Анни Ахматової
95	[72]	Микільська Слобідка	Залізнична платформа «Березняки»
97	[73]	Станція метро  «Святошин»	масив Новобіличі
97к	[74]	вул. Академіка Єфремова	масив Новобіличі
98	[75]	вул. Милославська	ТЕЦ-6	Вулицями Радунською, Будищанською, Бальзака, Лифаря
99	[76]	Станція метро  «Мінська»	Мінський масив
101	[77]	Станція метро  «Почайна»	вул. Милославська	Вулицею Закревського, кінцева на вул. Радунській
102	[78]	масив Виноградар	Кінотеатр «Братислава»
103	[79]	масив Виноградар	вул. Чорнобильська
104	[80]	Станція метро  «Харківська»	мікрорайон Бортничі
105	[81]	вул. Тростянецька	Бориспільське шосе, 41-В	Три рейси на день. Працює тільки у будні дні
108	[82]	вул. Митрополита Андрея Шептицького	Станція метро  «Харківська»
109	[83]	Станція метро  «Харківська»	Станція метро  «Театральна»
110	[84]	вул. Милославська	Станція метро  «Площа Українських Героїв»	Вулицями Лісківською, Радунською, Градинською, Лифаря, Закревського, через Подільський мостовий перехід, функціонує з 01.12.2024[5]
111	[85]	Станція метро  «Площа Українських Героїв»	Дарницька площа	Через Подільський мостовий перехід
112	[86]	вул. Микитенка	Станція метро  «Лук'янівська»	Через Подільський мостовий перехід, функціонує з 01.12.2024[5]
114	[87]	Залізничний вокзал «Центральний»	вул. Радунська
115	[88]	Контрактова площа	Залізничний вокзал «Дарниця»
118	[89]	Станція метро  «Чернігівська»	Станція метро  «Політехнічний інститут»
119	[90]	вул. Василя Касіяна	Контрактова площа
120	[91]	Кібернетичний центр	Станція метро  «Васильківська»	Маршрут 119К скасовано та подовжено під номером 120.
137Н	[92]	Залізничний вокзал «Центральний»	Станція метро  «Харківська»	Нічний маршрут

Галерея квитків

Для оплати проїзду в Києві можна використовувати картку Kyiv Smart Card або QR-квиток.

14 липня 2018 року запроваджені нові тарифи на проїзд. Разовий проїзний квиток коштує 8 ₴. Його можна придбати на зупинках у квиткових кіосках або в салоні у кондуктора чи водія. Проїзні квитки можна купити у кіосках або касі метро (комбінований з метрополітеном). Для пільгових категорій населення передбачений безкоштовний проїзд за наявності відповідного документу.

10 грудня 2009 року були скасовані проїзні квитки на квартал та рік. Залишилися лише місячні проїзні.

Починаючи з 2018 року громадський транспорт Києва було обладнано електронними валідаторами для подальшого введення системи електронного квитка^[6]. 1 листопада 2018 року електронний квиток було введено у тестовому режимі^[7] паралельно зі старою системою оплати проїзду одноразовими та проїзними квитками.

1 квітня 2020 року була змінена система сплати проїзду у громадському транспорті Києва. Зокрема були введені наступні способи оплати^[8]:

• одноразовий QR-квиток вартістю 8 грн (одноразові квитки старого зразка залишені в обігу до 1 січня 2021 року);
• туристичний квиток на необмежену кількість поїздок на 24 години (100 грн), 48 годин (150 грн) та 72 години (200 грн);
• проїзні квитки на визначену кількість поїздок — від 1 до 50 поїздок. Вартість кожної поїздки диференціюється пропорційно їх кількості від 8,00 грн до 6,50 грн;
• місячні проїзні квитки на всі види транспорту:

Проїзні квитки на визначену кількість поїздок та місячні проїзні купуються на синю картку Kyiv Smart Card.

З моменту введення системи електронного квитка пільговим категоріям пасажирів необхідно валідувати Картку Киянина для проїзду^[9].

14 липня 2021 року обіг паперових квитків у міських автобусах був припинений повністю, оплата проїзду здійснюється лише електронним квитком^[10].

Станом на 10 жовтня 2024 року в Києві в регулярній експлуатації використовуються такі моделі автобусів:

Більшість маршрутів Києва обслуговуються автобусами великого класу, які представлені переважно моделлю МАЗ 203. Дані автобуси зустрічаються практично на більшості маршрутів міста, починаючи від малопопулярних маршрутів, як маршрут № 2, і закінчуючи дуже популярними, як маршрут № 99 або № 114.

Автобуси особливо великого класу також зустрічаються на більшості маршрутах міста, але частіше за все розкинуті по різних маршрутах. Велика концентрація таких автобусів зустрічається на маршрутах автобусного парку № 6, який обслуговує густонаселені райони, такі як Троєщина або Виноградар. Також такі автобуси присутні і в інших парках, але в меншості. Наприклад, в автобусному парку № 2 — маршрути № 45, 51, 63, 115 та інші; в автобусному парку № 5 — маршрути № 23, 37А, 69 та інші.

Не виключено використання на маршрутах з малим потоком автобусів, як великого, так і особливо великого класів і навпаки.

На сьогоднішній день в Києві діє 4 автобусних парки:

• Автобусний парк № 2:
  • Адреса: вул. Празька, 7;
  • Автобусні маршрути: 11, 11д, 17, 18, 24, 28, 33, 33т, 42, 45, 48, 49, 51, 55, 62, 63, 74, 76, 81, 87, 95, 104, 108, 109, 111, 115, 117;
  • Керівник (в.о.): Кухарський Анатолій Петрович.
• Автобусний парк № 5:
  • Адреса: вул. Академіка Туполєва, 21;
  • Автобусні маршрути: 2т, 7, 9, 14, 23, 30, 31, 32, 37, 37а, 47, 53, 57, 69, 72, 75, 78, 90, 97, 97к, 119, 120;
  • Керівник: Асніс Євген Юхимович.
• Автобусний парк № 6:
  • Адреса: вул. Пухівська, 6;
  • Автобусні маршрути: 6, 21, 40, 41, 46, 50, 60, 70, 73, 79, 88, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 114;
  • Керівник (в.о.): Крупка Сергій Олександрович.
• Автобусний парк № 8:
  • Адреса: вул. Ґарета Джонса, 7\9;
  • Автобусні маршрути: 1, 2, 2т, 5, 10, 12, 19, 20, 20к, 22, 27, 35, 35к, 36, 39, 43, 43к, 52, 54, 56, 59, 61, 65, 77, 91, 105, 118, 137;
  • Приміські маршрути: 258;
  • Керівник (в.о.): Гуртов Олег Всеволодович.

Закриті або недіючі парки:

• Автобусний парк № 1:
  • Адреса: вул. Васильківська, 22;
  • З 18 вересня 2015 року не бере участі у перевезеннях;
  • Керівник (в.о.): Наконечний Олександр Прохорович.
• Автобусний парк № 3:
  • Адреса: вул. Олекси Тихого, 111;
  • З 15 липня 2011 року не бере участі у перевезеннях. Переобладнано СТОА;
• Автобусний парк № 4:
  • Адреса: вул. Миколи Краснова, 25;
  • З 3 вересня 2009 року не бере участі у перевезеннях;
• Автобусний парк № 7:
  • Адреса: вул. Бориспільська, 15;
  • З 14 лютого 2016 року не бере участі у перевезеннях. Використовується для зберігання не діючого ремонтного складу;
  • Керівник (в.о.): Хмелюк Олег Михайлович.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Buses in Kyiv

• Розділ Київ на сайті Фотобус [Архівовано 6 Червня 2017 у Wayback Machine.]
• Карта Києва з маршрутами міського транспорту (маршрутки, автобуси, тролейбуси, трамваї, метро Києва). Пошук маршрутів на карті міста [Архівовано 10 Квітня 2012 у Wayback Machine.]
• Карта схема руху Автобуси та маршрутки Києва [Архівовано 4 Січня 2012 у Wayback Machine.]
• Сайт Автобуси Києва [Архівовано 14 Березня 2022 у Wayback Machine.]
• КП Київпастранс [Архівовано 23 Грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Київ придбає 25 автобусів великого класу та отримає їх до кінця року. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 24 вересня 2018. Архів оригіналу за 24 Вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
• Київ отримав 50 нових автобусів. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 21 жовтня 2020. Архів оригіналу за 1 Листопада 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.