В основу її статуту (1620 рік) покладено статут Львівської братської школи. Київська братська школа була спробою православних міщан Києва зберегти свої звичаї та підняти на вищий рівень православну освіту, які занепали на фоні зростання популярності ідей унії та католицької єзуїтської системи освіти.
З Київської братської школи вийшло чимало видатних українських діячів XVII століття, зокрема письменники С. Косов, С. Почаський та інші. У ній навчалися діти міщан і козаків. Матеріальну допомогу школі надавали Петро Сагайдачний та Галшка Гулевичівна. 15 жовтня1615 року Гальшка Гулевичівна подарувала свій київський будинок та землю навколо нього Київському братству.[1] У 1632 році. було об'єднано школу Києво-Печерської лаври з Київською братською школою і реорганізовано у вищий навчальний заклад — Києво-Могилянську колегію, яка з 1659 року була перейменована на академію.
Школа поділялася на окремі класи, які самі мали назву шкіл. Для учнів викладалися слов'янська, грецька, польська та латинська мови.
Примітки
↑Дарча Галшки Гулевичівни // Памятники, изданніе временной Комиссиею для разбора древних актов. — К., 1846. — Т. 2. — С. 1—29. (рос.)
Тітов X. Стара вища освіта в Київській Україні 16-поч.19 в. — К.: Друкарня Української академії наук, 1924. — 432 с.
Jablonowski A. Akademia Kijowsko-Mohilanska: Zarys historyczny na tie rozwoju ogölnego cywilizacij і zachodniej na Rusi. — Krakow, 1899—1900. — 320 s. (пол.)
Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях (від найдавніших часів до Хмельниччини): навч. посіб.-комент. / Л. І. Гайдай. — Луцьк: Вежа, 2000. — 435 с. — ISBN 966-7294-41-2.
Родоначальниця Києво-Могилянської академії: до 400-річчя від часу створення Київської братської школи (1615) // Дати і події [Архівовано 1 Травня 2016 у Wayback Machine.], 2015, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 7—10.