Пилип Денисович Кива
Народження	1 (14) листопада 1910(1910-11-14) Яцинова Слобідка Полтавського повіту
Смерть	2 березня 1992(1992-03-02) (81 рік) Полтава
Поховання	Центральне кладовище (Полтава)
Країна	СРСР→ Україна
Рід військ	піхота
Роки служби	1932—1934, 1941—1945
Партія	КПРС
Звання	старший лейтенант
Війни / битви	німецько-радянська війна
Діти	Ківа Олег Пилипович, Кива Володимир Пилипович
Нагороди

Пили́п Дени́сович Кива (1 (14) листопада 1910(19101114), Яцинова Слобідка — 2 березня 1992, Полтава) — Герой Радянського Союзу, в часи Другої світової війни — командир 26-го ударно-штурмового батальйону 3-го ударно-штурмового полку 53-ї армії 2-го Українського фронту, старший лейтенант.

Народився 1 (за новим стилем 14) листопада 1910 року в селі Яцинова Слобідка нині Полтавського району Полтавської області в селянській родині. Навчався в Дібрівській неповній середній школі. У 1927 році закінчив Полтавську ветеринарно-фельдшерську школу. Працював фельдшером у колгоспі «Зоря комунізму». У 1932 році був призваний до армії. Після закінчення військової служби працював слюсарем на Полтавському паровозоремонтному заводі.

У 1940 році закінчив Курси удосконалення командного складу запасу Київського особливого військового округу. Вдруге в Червону армію призваний у червні 1941 року. Закінчив фронтові курси молодших лейтенантів. Воював на Західному, Степовому і 2-му Українському фронтах.

У червні 1941 року Пилип Кива був призначений командиром транспортної роти 712-го стрілецького полку 132-ї стрілецької дивізії. Підрозділ, яким він командував, відзначився під час оборони Могильова, Кричева, в боях під Москвою. Літом 1943 року Пилип Денисович Кива призначений командиром батальйону 1134-го стрілецького полку 338-ї стрілецької дивізії. У січні 1944 року старший лейтенант Кива — командир 26-го ударно-штурмового батальйону 3-го ударно-штурмового полку 53-ї армії. У складі військ 2-го Українського фронту батальйон брав участь у боях за визволення Умані, Котовська, Бухареста, Плоєшті. Полк в числі перших вийшов на кордон з Угорщиною.

У серпні 1944 року старший лейтенант Пилип Кива вміло організував дії батальйону при ліквідації оточеного угруповання противника в районі міста Васлуй у Румунії. У боях на території Угорщини його батальйон брав участь у визволенні декількох населених пунктів. У ніч проти 7 листопада 1944 року батальйон П. Д. Ківи форсував річку Тиса. Відбиваючи контратаки противника, батальйон забезпечив форсування річки іншим підрозділам полку. Зосередившись на західному березі річки, батальйон з боєм форсував притоку Тиси — Клейн-Тису, штурмом оволодів важливим рубежем оборони противника населеним пунктом Поросло та залізничною станцією Мезетаркань. 9 листопада батальйон Киви у взаємодії з 20-м і 30-м батальйонами оточили і захопили у полон артилерійський полк противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм, старшому лейтенанту Киві Пилипу Денисовичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка.

День Перемоги капітан Кива зустрів у Братиславі в Чехословаччині.

Після закінчення війни Пилип Денисович Кива звільнений в запас. У 1948 році закінчив міжобласну дворічну партійну школу у Львові. Працював заступником голови Полтавського міськвиконкому, інструктором Залізничного райкому партії Львова, заступником голови Яготинського райвиконкому Київської області, директором навчально-виробничого комбінату в Полтаві.

На пенсії з 1963 року. Жив у Полтаві. Брав активну участь у роботі з військово-патріотичного виховання молоді. Помер 2 березня 1992 року у віці 81 року. Похований на Полтавському центральному кладовищі.

Почесний громадянин міста Баттонья в Угорщині. Ім'я Героя присвоєно населеному пункту Тиса в Румунії^{[джерело?]}.

У Полтаві ім'я Героя висічене на постаменті пам'ятника загиблим залізничникам на території тепловозоремонтного заводу.

У травні 2021 року по вулиці Соборності, 9 було встановлено меморіальну дошку на честь Героя Радянського Союзу П. Д. Киви^[1].

• Син: Ківа Олег Пилипович (1947—2007) — український композитор, Заслужений діяч мистецтв УРСР, Народний артист України
• Син: Кива Володимир Пилипович (1951—1998)^[2]
• Онук: Кива Ілля Володимирович (1977—2023)

• Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (№ 7217)
• Орден Леніна
• Орден Червоного прапора
• Орден Олександра Невського
• Орден Вітчизняної війни 1-й ступеня
• Орден Вітчизняної війни 2-й ступеня
• медалі

• Біографія Пилипа Денисовича Ківи [Архівовано 28 Вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Полтава історична [Архівовано 3 Серпня 2013 у Wayback Machine.]
• Біографія Пилипа Денисовича Ківи [Архівовано 13 Квітня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Герои страны [Архівовано 5 Лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Біографія Пилипа Денисовича Ківи [Архівовано 23 Січня 2010 у Wayback Machine.] на сайті 1-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії [Архівовано 27 Серпня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Волосков В. Ф. Полтава: 100 памятных мест. — Харків : «Прапор», 1987. — 185 с.
• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 1. — 863 с. — ISBN 5-203-00536-2