В іншому мовному розділі є повніша стаття Intelligence-led policing(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
Керована розвідкою поліційна діяльність, також Поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою (Intelligence-led policing, ILP) — модель діяльності поліції, побудована навколо оцінки та управління ризиками.[1]
Заклики до керованої розвідкою поліційної діяльності виникли у 1990-х як у Великій Британії, так і у США. У США книжка Марка Ріблінга 1994 року « Клин — таємна війна між ФБР та ЦРУ» висвітлила конфлікт між правоохоронними органами та розвідкою та закликала поліцейських стати «схожими на шпигунів». Поліційна діяльність під керівництвом розвідки набула значного розмаху в глобальному масштабі після терактів на США11 вересня . Зараз цю модель відстоюють провідні поліцейські асоціації Північної Америки та Великої Британії.[2]
Хоча керована розвідкою поліційна діяльність ґрунтується на більш ранніх парадигмах, таких як громадська поліційна діяльність, поліційна діяльність, орієнтована на проблеми, та партнерська модель поліційної діяльності,[2] вона виникла як відмова громадської поліційної діяльності від «реактивного» фокусу на злочинах, із закликами до поліції витрачати більше часу на використання інформаторів та спостереження для боротьби з правопорушниками-рецидивістами.[3]
До проведення поліційної діяльності під керівництвом розвідки, головним методом поліції була стратегія реагування. Однак, оскільки сприйняття злочину переросло поліцейські ресурси у Великій Британії, виник розрив попиту та потреба в новій стратегії, яка б більш ефективно використовувала наявні на той час ресурси[4]
↑Willem de Lint, "Intelligence in Policing and Security: Reflections on Scholarship, " Policing & Society, Vol. 16, no. 1 (March 2006): 1-6.
↑ абEdmund F. McGarrell, Joshua D. Freilich, and Steven Chermak, "Intelligence-led Policing as a Framework for Responding to Terrorism, " Journal of Contemporary Criminal Justice, Vol. 23, no. 2 (May 2007): 142—158.
↑Anderson, R. (1994). Intelligence led policing: A British perspective. У Smith, A. (ред.). Intelligence Led Policing: International Perspectives on Policing in the 21st Century. Lawrenceville, NJ: International Association of Law Enforcement Intelligence Analysts. с. 5—8.
Довідник керівника поліції — поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою / ILP: навчальний посібник / Користін О. Є., Пефтієв Д. О., Пеньков С. В., Некрасов В. А.4 за загальною редакцією Вербенського М. Г. — Київ: «Видавництво Людмила», 2019. — 120 с. ISBN 978-617-7638-73-4
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
