Кен Роузволл

Кен Роузволл
ГромадянствоАвстралія Австралія
Місце проживанняСідней, Австралія
Дата народження2 листопада 1934(1934-11-02)[1][2][…] (90 років)
Місце народженняСідней, Австралія[1]
Зріст170 см
Вага68 кг
Початок кар'єри1956
Завершення кар'єри1980
Робоча рукаправа, лівша від народження
Призові, USD1 602 700

Одиночний розряд

Матчів в/п1655-627 (до і за відкритої ери)[5]
Титулів133 (35 наведно ATP)
Найвища позиція1 (1960, Ленс Тінгей)
Мейджори
АвстраліяП (1953, 1955, 1971, 1972)
Ролан ГарросП (1953, 1968)
ВімблдонФ (1954, 1956, 1970, 1974)
СШАП (1956, 1970)

Парний розряд

Матчів в/п211–113 (відкрита ера)
Титулів14 наведено ATP
Мейджори
АвстраліяП (1953, 1956, 1972)
Ролан ГарросП (1953, 1968)
ВімблдонП (1953, 1956)
СШАП (1956, 1969)
Інші парні турніри
Мікст
ВімблдонФ (1954)
СШАП (1956)
Востаннє картку оновлено: тенісист завершив виступи

Кеннет Роберт Роузволл (англ. Kenneth Robert Rosewall), відоміший як Кен Роузволл — австралійський тенісист 1950—1970-х років, спочатку любитель, потім професіонал, володар 8 титулів Великого шолома в одиночному розряді й загалом 23-х мейджорів, член Ордену Британської імперії та Ордену Австралії.

Крім одиночних титулів у доробку Роузволла 9 титулів Великого шолома в парному розряді й 1 в міксті. Його часто називають одним із найкращих тенісистів усіх часів та народів. З 1952 по 1977 роки він щороку фігурував у чільній двадцятці рейтингу тенісистів, неофіційного й офіційного, як професіоналів, так і аматорів. Упродовж 9 років він очолював рейтинг.

Роузволл був від народження шульгою, але батько навчив його грати правою рукою. У нього був потужний бекхенд, проте його подача завжди була, хоча й точною, але відносно слабкою. Тенісисти іронічно називали його «М'язи», бо їх у нього не було. Але він був швидкий, рухливий, спритний і невтомний, чудово грав зльоту. Найкращим ударом Роузволла була підсічка закритою стороною ракетки. Його бекхенд порівнювали з технічно іншим бекхендом Дона Баджа, називаючи їх конкурентами в праві називатися найкращим бекхендом усіх часів.

Відзнаки

З нагоди для народження королеви 1971 року, Роузвелла було призначено членом Ордену Британської імперії (MBE)[6]. З нагоди відзначення Дня Австралії 1979 року його було зараховано в члени Ордену Австралії (AM). У 1980 році його було введено до Міжнародної зали тенісної слави. У 1985 році його було введено до Зали слави Австралійського спорту[7]. Він — Живий національний скарб Австралії.

Загальна статистика

Докладніше: Статистика Кена Роузволла за кар'єру

Графік виступів на основних турнірах

1957 року Кен Роузволл став професіоналом, то не мав права на участь у 45-ти турнірах Великого шолома до початку Відкритої ери 1968 року. Загалом на турнірах Великого шлему і Про-Слем Роузволл здобув 23 титули, а його співвідношення виграшів до поразок за 28 років становить 246–46 (84,24%).

Легенда
W  Ф  ПФ ЧФ #Р КТ К# DNQ A NH
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.
Турніри Великого шлему Аматор Професіонал Відкрита ера SR В-П % перемог
1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957–1967 1968 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу 1р ЧФ П ПФ П Ф 3р П П 2р ПФ ПФ ЧФ 3р 4 / 14 43–10 81.13
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 2р П 4р П Ф 2 / 5 24–3 88.89
Вімблдонський турнір 2р ЧФ Ф ПФ Ф 4р 3р Ф ПФ Ф 4р 0 / 11 47–11 81.03
Відкритий чемпіонат США з тенісу ЧФ ПФ ПФ Ф П ПФ ЧФ П 2р ПФ Ф 3р 2 / 12 57–10 85.07
В-П 0–1 8–4 21–2 17–4 16–2 17–2 15–2 13–4 13–1 10–1 6–1 5–2 12–2 3–1 4–1 9–3 2–1 8 / 42 171–34 83.41
Турніри Про-слем Професіонал SR В-П % перемог
1957 1958 1959 1960 1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967
U.S. Pro ПФ П ПФ П Ф ПФ 2 / 6 12–4 75.00
French Pro NH П ПФ П П П П П П П ПФ 8 / 10 30–2 93.75
Wembley Pro П ПФ ПФ П П П П Ф ПФ Ф Ф 5 / 11 29–6 82.86
Всього: 15 / 27 71–12 85.54

Фінали турнірів Великого шлему

Одиночний розряд: 16 (8 титули, 8 поразки)

Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога 1953 Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу Трава Австралія Мервін Роуз 6–0, 6–3, 6–4
Перемога 1953 Відкритий чемпіонат Франції з тенісу Ґрунт США Вік Сайксес 6–3, 6–4, 1–6, 6–2
Поразка 1954 Вімблдонський турнір Трава Єгипет Ярослав Дробний (тенісист) 11–13, 6–4, 2–6, 7–9
Перемога 1955 Чемпіонат Австралії Трава Австралія Лью Гоуд 9–7, 6–4, 6–4
Поразка 1955 Відкритий чемпіонат США з тенісу Трава США Тоні Траберт 7–9, 3–6, 3–6
Поразка 1956 Чемпіонат Австралії Трава Австралія Лью Гоуд 4–6, 6–3, 4–6, 5–7
Поразка 1956 Вімблдонський турнір Трава Австралія Лью Гоуд 2–6, 6–4, 5–7, 4–6
Перемога 1956 Чемпіонат США Трава Австралія Лью Гоуд 4–6, 6–2, 6–3, 6–3
↓ Відкрита ера ↓
Перемога 1968 Відкритий чемпіонат Франції Ґрунт Австралія Род Лейвер 6–3, 6–1, 2–6, 6–2
Поразка 1969 Відкритий чемпіонат Франції Ґрунт Австралія Род Лейвер 4–6, 3–6, 4–6
Поразка 1970 Вімблдонський турнір Трава Австралія Джон Ньюкомб 7–5, 3–6, 2–6, 6–3, 1–6
Перемога 1970 Відкритий чемпіонат США Трава Австралія Тоні Роч 2–6, 6–4, 7–6(5–2), 6–3
Перемога 1971 Відкритий чемпіонат Австралії Трава США Артур Еш 6–1, 7–5, 6–3
Перемога 1972 Відкритий чемпіонат Австралії Трава Австралія Мал Андерсон 7–6(7–2), 6–3, 7–5
Поразка 1974 Вімблдонський турнір Трава США Джиммі Коннорс 1–6, 1–6, 4–6
Поразка 1974 Відкритий чемпіонат США Трава США Джиммі Коннорс 1–6, 0–6, 1–6

Фінали турнірів Про-слем

* Одиночний розряд : 15 титулів, 4 поразки

Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога 1957 Wembley Championship Indoor Еквадор Панчо Сегура 1–6, 6–3, 6–4, 3–6, 6–4
Перемога 1958 French Pro Championship Ґрунт Австралія Лью Гоуд 3–6, 6–2, 6–4, 6–0
Перемога 1960 French Pro Championship Ґрунт Австралія Лью Гоуд 6–2, 2–6, 6–2, 6–1
Перемога 1960 Wembley Championship Indoor Еквадор Панчо Сегура 5–7, 8–6, 6–1, 6–3
Перемога 1961 French Pro Championship Ґрунт США Панчо Гонсалес 2–6, 6–4, 6–3, 8–6
Перемога 1961 Wembley Championship Indoor Австралія Лью Гоуд 6–3, 3–6, 6–2, 6–3
Перемога 1962 French Pro Championship Ґрунт Іспанія Андрес Хімено 3–6, 6–2, 7–5, 6–2
Перемога 1962 Wembley Championship Indoor Австралія Лью Гоуд 6–4, 5–7, 15–13, 7–5
Перемога 1963 U.S. Pro Championship Трава Австралія Род Лейвер 6–4, 6–2, 6–2
Перемога 1963 French Pro Championship Дерево (i) Австралія Род Лейвер 6–8, 6–4, 5–7, 6–3, 6–4
Перемога 1963 Wembley Championship Indoor Австралія Лью Гоуд 6–4, 6–2, 4–6, 6–3
Перемога 1964 French Pro Championship Дерево (i) Австралія Род Лейвер 6–3, 7–5, 3–6, 6–3
Поразка 1964 Wembley Championship Indoor Австралія Род Лейвер 5–7, 6–4, 7–5, 6–8, 6–8
Перемога 1965 U.S. Pro Championship Трава Австралія Род Лейвер 6–4, 6–3, 6–3
Перемога 1965 French Pro Championship Дерево (i) Австралія Род Лейвер 6–3, 6–2, 6–4
Перемога 1966 French Pro Championship Дерево (i) Австралія Род Лейвер 6–3, 6–2, 14–12
Поразка 1966 Wembley Championship Indoor Австралія Род Лейвер 2–6, 2–6, 3–6
Поразка 1966 U.S. Pro Championship Трава Австралія Род Лейвер 4–6, 6–4, 2–6, 10–8, 3–6
Поразка 1967 Wembley Championship Indoor Австралія Род Лейвер 6–2, 1–6, 6–1, 6–8, 2–6
  • * інші турніри (Турнір Чемпіонів, Вімблдон-Про – важливі професійні турніри – 2 поразки у фіналі)

Рекорди

Рекорди за весь час

Турнір Роки Встановлений рекорд З ким ділить
Про-слем 1963 Здобув календарний професійний Великий шлем[8][9] Род Лейвер
Про-слем і Турніри Великого шлему 1953–1974 разом 23 мейджори[10] Новак Джокович
Про-слем і Великий шлем 1953–1974 разом 35 фіналів на мейджорах Новак Джокович
Про-слем і Великий шлем 1953–1974 разом 52 півфіналів на мейджорах Одноосібно
Турніри Про-Слем 1957–1967 27 участей загалом Одноосібно
Турніри Про-Слем 1957–1966 15 титулів загалом [11][12] Одноосібно
Турніри Про-Слем 1957–1967 19 фіналів загалом Одноосібно
Турніри Про-Слем 1957–1967 27 півфіналів загалом Одноосібно
Турніри Про-Слем 1957–1967 27 чвертьфіналів загалом Одноосібно
Турніри Про-Слем 1957–1967 85,54% (71–12) відсоток виграних матчів загалом Одноосібно
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу 1953 Наймолодший чемпіон в одиночному розряді (18 років 2 місяці)[13] Одноосібно
Великий Шлем 1953–1955 Наймолодший фіналіст усіх чотирьох турнірів Великого шлему[14] Одноосібно
Великий Шлем 1953–1972 Виграв турнір Великого шлему в три різні десятиліття[15] Новак Джокович Рафаель Надаль
Чемпіонат Австралії 1953–1972 проміжок 19 років між першим і останнім титулом в одиночному розряді[16] Одноосібно [17]
Чемпіонат Австралії 1971 Здобув титул, не програвши жодного сету[11] Дон Бадж
Джон Бромвіч
Рой Емерсон
Роджер Федерер
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 1953–1968 проміжок 15 років між першим і останнім титулом в одиночному розряді[11] Рафаель Надаль
French Pro-Championships 1958–1966 8 титулів загалом Одноосібно
French Pro-Championships 1960–1966 7 титулів поспіль[11] Одноосібно
French Pro-Championships 1958–1967 93,75% (30–2) відсоток виграних матчів Одноосібно
Відкритий чемпіонат США з тенісу 1956–1970 проміжок 14 років між першим і останнім титулом в одиночному розряді[18] Одноосібно
Wembley Pro-Championships 1960–1963 4 титули поспіль[12] Род Лейвер
Всі турніри 1951–1970 20 титулів на дерев'яному покритті Одноосібно
Кар'єра 1951–1977 25 сезонів принаймні по одному титулу в одиночному розряді Одноосібно
Кар'єра 1953–1973 21 сезонів поспіль принаймні по одному титулу в одиночному розряді Одноосібно
Кар'єра 1952–1976 25 сезонів поспіль у першій 10-ці рейтингу[19] Одноосібно
Кар'єра 1949–1982 Найбільше зіграних матчів (2282)[20] Одноосібно
Кар'єра 1949–1982 Найбільше виграних матчів (1665)[21] Одноосібно

Рекорди за Відкриту еру

Турнір Роки Встановлений рекорд З ким ділить
Відкритий чемпіонат Австралії 1971 Здобув титул, не програвши сету Роджер Федерер
Відкритий чемпіонат Австралії 1972 Найстарший чемпіон в одиночному розряді (37 років 2 місяці)[13] Одноосібно
Відкритий чемпіонат США 1970 Найстарший чемпіон в одиночному розряді (35 років 10 місяців) Одноосібно
Відкритий чемпіонат США 1974 Найстарший фіналіст (39 років 10 місяців) Одноосібно
WCT Finals 1971–1972 2 титули поспіль Джон Макінрой
WCT Finals 1971–1973 87,50% (7–1) відсоток перемог Одноосібно[22]

Нотатка: Сітка основних професійних турнірів була набагато меншою, ніж традиційних турнірів Великого шолома; зазвичай лише 16 чи навіть менше професійних гравців, тобто гра тривала чотири кола замість сучасних шести чи семи.

Примітки

  1. ↑ а б Tingay L. 100 years of Wimbledon — London Borough of Enfield: Guinness Superlatives, 1977. — P. 205.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Encyclopædia Britannica
  4. ↑ https://www.atptour.com/en/players/ken-rosewall/r075/overview
  5. ↑ Garcia, Gabriel. Ken Rosewall: Career match record. thetennisbase.com. Madrid, Spain: Tennismem SL. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  6. ↑ Is new knights and two Dames. The Canberra Times. 12 червня 1971. с. 1 — через National Library of Australia.
  7. ↑ Ken Rosewall AM MBE. Sport Australia Hall of Fame. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 18 грудня 2013.
  8. ↑ Geist, 1999, с. 137.
  9. ↑ Lee, Raymond (вересень 2007). Greatest Player of All Time: A Statistical Analysis. Tennis Week Magazine.
  10. ↑ Lee, Raymond (11 жовтня 2010). Рафаель Надаль: A Historical Perspective. www.tennisnow.com. NY, США. Процитовано 13 грудня 2017.
  11. ↑ а б в г Kenneth Robert Rosewall set the standard for enduring excellence in men's tennis. The Daily Dose. Daily Dose Sports Publications. 3 січня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
  12. ↑ а б McCauley, 2000, с. 256—257, chpt. 35 – records section: past results of the three major pro events
  13. ↑ а б Great AO Champions. AustralianOpen.com. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 4 лютого 2012.
  14. ↑ Lord, David (17 жовтня 2017). Can Roger Federer emulate the longevity of Ken Rosewall?. The Roar. The Roar, 17 жовтня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
  15. ↑ Кен Роузволл. International Tennis Hall of Fame. Процитовано 13 грудня 2017.
  16. ↑ Кен Роузволл. International Tennis Hall of Fame. International Hall of Fame. Процитовано 13 грудня 2017.
  17. ↑ Pearce, Linda (13 січня 2003). Ken Rosewall, a professional gentleman. Sydney Morning Herald. Процитовано 21 січня 2015.
  18. ↑ Кен Роузволл. International Tennis Hall of Fame.
  19. ↑ Seminara, Dave (16 січня 2012). A Surprising Victory in 1972 Stands the Test of Time. The New York Times. Процитовано 21 січня 2015.[прояснити]
  20. ↑ Gracia, Gabriel. Tennis records book. MOST MATCHES PLAYED. thetennisbase.com. Madrid. Spain: Tennismem SL. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 13 грудня 2017.
  21. ↑ Garcia, Gabriel. Record: Most Matches Won Career. thetennisbase.com. Мадрид, Іспанія: Tennismem SL. Процитовано 13 грудня 2017.
  22. ↑ TBT, 1972 WCT фінал: Rosewall-Laver classic draws 21 million viewers. tennis.com. Процитовано 14 травня 2020.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кен Роузволл