Станція Кельн-Мессе/Дойц (нім.Bahnhof Köln Messe/Deutz) — залізнична станція у місті Кельні — найбільшому місті федеральної земліПівнічний Рейн-Вестфалія. Вокзал Кельн-Мессе/Дойц — найважливіший залізничний вузол у правобережній частині Кельну. Будівля вокзалу розташована в міському районі Дойц[de] на площі Оттоплац. Західний виїзд зі станції виходить на залізничний міст через Рейн — міст Гогенцоллернів, який сполучає його зі станцією Кельн-Головний. За німецькою системою класифікації Кельн-Мессе/Дойц належить до I категорії.[3], а отже є однією з 20 основних станцій країни.
Історія
Перші вокзали
У місті Дойц (до складу Кельна Дойц увійшов 1 квітня1888 року) залізничний рух відкрився в 1845 році. 20 грудня 1845 року Кельнсько-Мінденська залізнична компанія[de] відкрила станцію Дойтцерфельд для відправлення поїздів на Дюссельдорф. У 1859 році був зданий в експлуатацію так званий Соборний міст[de], таким чином вокзал Дойц отримав зв'язок із Центральним вокзалом Кельна. Тоді ж була відкрита нова залізнична гілка Дойц-Гіссен[de][4][5], при цьому старі споруди вокзалу Дойц були розширені та доповнені платформами біля нової колії. На вокзалі Дойц зупинялися пасажирські потяги, тоді як кур'єрські поїзди прямували до центрального вокзалу Кельна без зупинки.
1880 року відбулася націоналізація приватних залізничних компаній та об'єднання їх у єдину мережу залізниць Пруссії. 1 жовтня1886 року пасажирські платформи побудованого в 1845 компанією CME вокзалу було закрито, а всі потяги стали прямувати до вокзалу Шифбрюкке, що раніше належав Бранденбурзькій залізничній компанії (BME)[en][6], тоді як станція компанії CME стала використовуватися як товарна[7]. У 1911 році розпочинається будівництво нового вокзалу в Дойці на сучасному місці.
Роки націонал-соціалізму та Другої світової війни
У роки націонал-соціалізму в Німеччині через вокзал Дойц з Кельна були депортовані практично всі євреї, що жили в місті. Перший транспорт було відправлено у жовтні 1941 року, а останній — 1 жовтня1944 року до концтабору Терезієнштадт. Приміщення торгового ярмарку, що знаходилися поруч з вокзалом, використовувалися як збірний пункт.
Під час 262 бомбардувань британської авіації в роки Другої світової війни, найбільше з яких відбулося 30 — 31 травня1942 року, будівля вокзалу в Дойці, як і весь Кельн, була практично повністю зруйнована. Довоєнний трипролітний критий перон зі скла та заліза відновленню не підлягав, і після війни перекриття збудували лише з бетону. Нині частина тунелю та вся привокзальна площа зареєстровані у списку пам'яток архітектури міста Кельн.
Післявоєнний час та сучасність
У 1988 році було прийнято рішення про відкриття нової лінії ICE з Кельна у Франкфурт-на-Майні. У зв'язку з цим було ухвалено рішення про модернізацію вокзалу Кельн-Дойц[8]. У 1996 році «Deutsche Bahn AG» ухвалив рішення про відкриття ще цілої низки ліній ICE в Кельні з обов'язковою зупинкою на вокзалі Кельн-Дойц. У 1998 році правління Кельнського торгового ярмарку (нім.Koelnmesse) ухвалило рішення про будівництво нової офісної будівлі компанії поряд з вокзалом Кельн-Дойц. У 1999 — 2001 роках були проведені роботи з реконструкції вокзалу Кельн-Мессе/Дойц, вартість якої становила 140 млн. марок. 11 грудня2004 року вокзал отримав сучасну назву — Кельн-Мессе/Дойц, за назвою Кельнської торгової компанії.
↑Scheiner, Bauanlagen der Köln-Gießener Eisenbahn und der Zweigbahn von Betzdorf nach Siegen, Август 1865 г., Siegburg Rheinlandia, стр. 3, Specielle Beschreibung der Linie
↑Centralblatt der Bauverwaltung, Herausgegeben im Ministerium der öffentlichen Arbeiten, Berlin, 17 сентября 1887 г., № 38 Bahnanlagen am Rheinufer in Deutz, стр. 355
↑Bahnhöfe von A-Z, Loseblattsammlung, Köln-Deutz, Großmann, GeraMond
↑Grußwort. In: DBProjekt Köln-Rhein/Main (Hrsg.): Zum Thema, Heft 1/2000, Frankfurt am Main, Февраль 2000 г., стр. 3,