Парадо́кс Келлера-1 — ідея в шаховій композиції. Суть ідеї — тактична комбінація з активною жертвою білої фігури на поле, яке щойно атакували чорні.
Історія
Цю ідею запропонував німецький шаховий композитор Михайло Келлер (31.05.1949).
В задачі після першого ходу білих чорні захищаючись атакують певне тематичне поле, а білі на це поле активно жертвують свою фігуру, в результаті чого досягають мети.
Очевидна парадоксальність ідеї дала їй назву — парадокс Келлера-1. В Михайла Келлера є ще одна ідея, яка має назву — парадокс Келлера-2.
Михайло Келлер2 приз
«Phenix»
1993
| a | b | c | d | e | f | g | h | |
8 | | 8 |
7 | 7 |
6 | 6 |
5 | 5 |
4 | 4 |
3 | 3 |
2 | 2 |
1 | 1 |
| a | b | c | d | e | f | g | h | |
#3 (10+7)
1. Sd2! ~ 2. Sdf3 Kf5 3. Db1#[1]
1. ... Sd4 2. Tf5!+ S:f5 3. Sdf3#
2. ... K:f5 3. Dd5#
1. ... Sb4 2. D:d5!+ S:d5 3. Sc4#
2. ... K:d5 3. Tf5#
Примітки
Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.
- ↑ Позначення: К — король, D — ферзь, T — тура, L — слон, S — кінь
Джерела
- Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 155. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)