Свою назву шосе отримало через те, що є південним виїздом з Мелітополя у бік міста Каховки (Херсонська область).
У свою чергу, Каховку названо на честь російського генерала та губернатора Михайла Каховського (1734—1800).
Історія
Вже на початку XX століття на місці нинішнього шосе проходила дорога з Мелітополя на Каховку. Перша відома згадка Каховської дороги у міській топоніміці датується 1926 роком (згадується у реєстраційному списку земельних ділянок). Примітно, що на той час сучасна вулиця Івана Алексєєва, продовженням якої є Каховське шосе, називалася Каховською вулицею[2].
Під час Великої Вітчизняної війни, згідно з німецькими картами 1943 року, на початку шосе розташовувалися городи приватного сектору сучасної вулиці Леваневського. Починаючи від залізничного переїзду і далі у бік міста, вздовж шосе були висаджені лісові смуги.
У 1954 році в протоколі засідання міськвиконкому Каховське шосе вперше згадується під своєю назвою[2].
У 1964 році комплекс кольороволиварних цехів Мелітопольського моторного заводу, що будується в районі Каховського шосе, був виділений в самостійне підприємство — «Автоцветлит»[3]. Зараз ім'ям цього заводу називається кінцева зупинка маршруток і весь промисловий район на схід від Каховського шосе.
У період незалежності України довгі роки на шосе не було вуличного освітлення, і лише наприкінці 2011 — на початку 2012 року непрацюючі ліхтарі були відновлені[4].
Транспорт
У районі заводу «Автоцвітліт» знаходиться однойменна кінцева зупинка міських автобусів.
У різні роки в Мелітополі 5 інших вулиць та провулків називалися Каховськими . Тепер у місті залишилася тільки одна «тезка» шосе — вулиця Каховська[2].
