PROFILPELAJAR.COM

Катажина Потоцька
Катажина Потоцька
пол. Katarzyna Potocka z Branickich
Ім'я при народженні	Катажина Браницька
Народилася	10 грудня 1825; Любомль, Російська імперія
Померла	27 вересня 1907 (81 рік); Кшешовіце, Російська імперія
Діяльність	колекціонерка мистецтва
Титул	графиня
Конфесія	римо-католичка
Рід	Браницькі, Потоцькі
Батько	Владислав-Гжегож Браницький
Мати	Ружа Потоцька
Брати, сестри	Aleksander Branickid
У шлюбі з	Адам Юзеф Потоцький
Діти	Ружа, Артур, Зофія, Марія, Ванда, Анджей Казімєж, Анна
	Герб; Герб родини Потоцьких
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Катажина Потоцька, уроджена Катажина Браницька (пол. Katarzyna Potocka z Branickich), (10 грудня 1825, Любомль — 27 вересня 1907) — польська графиня гербу Корчак з роду Браницьких, донька графа Владислава Гжегожа Браницького та графині Ружі Потоцької, дружина графа Адама Юзефа Потоцького. Відома колекціонерка предметів мистецтва. Меценатка Ягеллонського університету.

Біографія

Катажина народилася 10 грудня 1825 року в Любомлі. Вона була сьомою дитиною та третьою донькою в родині генерала від інфантерії Владислава Гжегожа Браницького та його дружини Ружі Потоцької (пол. Róża Potocka, з підгаєцької гілки роду^[1]). Дівчинка мала старших братів Ксаверія, Александера, Константія та Міхала й сестер Ельжбету та Зофію. Для матері це був другий шлюб, від першого вона мала сина та доньку.

Батько від 1826 року був призначений егермейстером Російського імператорського дому. У 1838 став дійсним таємним радником та призначений обер-шенком, а наступного року отримав графський титул. Влітку 1843 він передчасно помер у Варшаві.

Катажина вважалася однією з найпривабливіших наречених того часу через своє походження, красу та багатство. У 21 рік вона взяла шлюб із 25-річним графом Адамом Юзефом Потоцьким: весілля відбулося 27 жовтня 1847 у Дрездені. У подружжя народилося семеро дітейː

Ружа (1849—1937) — дружина князя Мацея Миколая Радзивілла, мала чотирьох синів;
Артур (1850—1890) — граф Потоцький, був одруженим із Анною Розою Любомирською, мав трьох доньок;
Зофія (1837—1899) — дружина графа Стефана Замойського, мала шестеро дітей;
Марія (1855—1934) — дружина графа Адама Сераковського, мала трьох дітей;
Ванда (1859—1878) — одружена не була, дітей не мала;
Анджей Казімєж (1861—1908) — граф Потоцький, намісник Королівства Галичини та Лодомерії, був одруженим із Кристиною Тишкевич, мав дев'ятеро дітей;
Анна (1863—1953) — дружина графа Ксаверія Браницького, мала п'ятеро дітей.

Її чоловік помер у червні 1872. Графиня займалася меценатством, субсидуючи наукові роботи професорів Ягеллонського університету.

Померла 27 вересня 1907 у віці 81 року, переживши також трьох своїх дітей. Похована у склепі родини Потоцьких в костелі у м. Кшешовіце.

У мистецтві

Франц Ксавер Вінтерхальтер у 1854 році написав два портрети Катажини Потоцької, які наразі зберігаються у Національному музеї Варшави.^[2]^[3]
Фридерик Шопен присвятив Катажині вальс A-flat major,^[4] виданий у 1847 році.^[5]

Генеалогія

Петро Браницький

Валерія Меланія Шембек

Василь Андрійович Енгельгардт

Марфа Потьомкіна

Францішек Салезій Потоцький

Анна Потоцька

Єжи Август Мнішек

Марія Амалія Брюль

Францішек Ксаверій Браницький

Олександра Енгельгардт

Станіслав Щенсний Потоцький

Жозефіна Мнішек

Владислав-Гжегож Браницький

Ружа Потоцька

Катажина

Примітки

↑ Katarzyna hr. Branicka h. Korczak (ID: 2.261.114) [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
↑ Портрет Катерини Потоцької пензля Вінтерхальтера (1) [1] [Архівовано 6 листопада 2017 у Wayback Machine.]
↑ Портрет Катерини Потоцької пензля Вінтерхальтера (2) [2] [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
↑ Waltz in A-flat major, Op. 64, No. 3
↑ Фредерік Шопен. Вальси для фортепіано [3] [Архівовано 17 лютого 2018 у Wayback Machine.]

Література

Kalergi M. Listy do Adama Potockiego / ed. by Halina Kenarowa. — Warszawa, 1986. (пол.)
Polarczykowa A. Potocka z Branickich Katarzyna (1825—1907) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 742—743. (пол.)