Карта Зено — карта Північної Атлантики, уперше опублікована 1558 року у Венеції Ніколо Зено, нащадком Ніколо Зено, одного з братів Зено.
Зено-молодший опублікував карту, а також ряд листів, стверджуючи, що він знайшов їх у коморі в будинку його сім'ї у Венеції. За словами Зено, карта і листи датуються приблизно 1400 роком і нібито описують далеке плавання, здійснене братами Зено в 1390-і роки під керівництвом князя Зічмні[1]. Мандрівники нібито перетнули Північну Атлантику і, згідно з деякими інтерпретаціями, досягли Північної Америки.
Більшість істориків вважають карту і супровідну розповідь містифікацією[2], зробленою молодим Зено з метою забезпечити Венеції пріоритет у відкритті Нового Світу до Христофора Колумба.
Свідчення проти достовірності карти в основному базуються на зображенні на ній багатьох неіснуючих островів у Північній Атлантиці й біля берегів Ісландії[3][4]. Один з цих неіснуючих островів — Фрисланд, де брати Зено нібито провели деякий час.
Деякі учені вважали, що карта ґрунтована на інших картах XVI століття, зокрема на Carta Marina.
Бібліографія
Robert L. D. Cooper (Ed.) The Voyages of the Venetian Brothers Nicolo & Antonio Zeno to the Northern Seas in the XIVth Century. Masonic Publishing Co. 2004. ISBN 0-9544268-2-7.