PROFILPELAJAR.COM

Кароліна Гессен-Гомбурзька
Кароліна Гессен-Гомбурзька
нім. Karoline von Hessen-Homburg
	Кароліна Гессен-Гомбурзька Портрет Кароліни пензля невідомого майстра
7-а княгиня-консорт Шварцбург-Рудольштадту
Початок правління:	13 квітня 1793
Кінець правління:	28 квітня 1807
Попередник:	Августа Саксен-Гота-Альтенбурзька
Наступник:	Августа Ангальт-Дессау
Дата народження:	26 серпня 1771
Місце народження:	Бад-Гомбург
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	20 червня 1854 (82 роки)
Місце смерті:	Рудольштадт, Шварцбург-Рудольштадт
Чоловік:	Людвіг Фрідріх II
Діти:	Цецилія, Фрідріх Ґюнтер, Текла, Кароліна, Альберт, Бернхард, Рудольф
Династія:	Гессенський дім, Шварцбурги
Батько:	Фрідріх V
Мати:	Кароліна Гессен-Дармштадтська
	Кароліна Гессен-Гомбурзька у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кароліна Гессен-Гомбурзька.

Каролі́на У́льріка Луї́за Ге́ссен-Го́мбурзька (нім. Karoline Ulrike Luise von Hessen-Homburg, 26 серпня 1771 — 20 червня 1854) — принцеса Гессен-Гомбурзька з Гессенського дому, донька ландграфа Гессен-Гомбургу Фрідріха V та принцеси Гессен-Дарштадтської Кароліни, дружина князя Шварцбург-Рудольштадту Людвіга Фрідріха II. Регентка Шварцбург-Рудольштадту у 1807—1814 роках при старшому синові. Мала сильний вплив на державні справи аж до своєї смерті.

Біографія

Ранні роки

Народилась 26 серпня 1771 року у Гомбурзі. Була третьою дитиною та старшою донькою в родині ландграфа Гессен-Гомбургу Фрідріха V та його дружини Кароліни Гессен-Дармштадтської. Мала старших братів Фрідріха та Людвіга. Згодом сімейство поповнилося десятьма молодшими дітьми, з яких восьмеро досягли дорослого віку. Мешкали у Гомбурзькому замку.

Батьки були духовно чужими одне одному людьми, втім, обоє були культурними освіченими особами. Матір полюбляла французьку літературу, батько вивчав філософію, математику, архітектуру та музику. При їхньому дворі завжди були раді поетам, вченим та музикантам. Неодноразово Гомбург навідував Гете.^[1]

Кароліна отримала просте, але ретельне, благочестиве виховання, і з ранніх років виявляла твердість характеру та глибоку релігійність.^[2]

Шлюб та діти

У 19 років стала дружиною 23-річного спадкоємного принца Шварцбург-Рудольштадту Людвіга Фрідріха. Вінчання пройшло 21 липня 1791 у Гомбурзі. Принцеса невдовзі завагітніла і за рік після весілля народила доньку. Всього у подружжя було семеро дітей:

Цецилія (1792—1794) прожила півтора роки;
Фрідріх Ґюнтер (1793—1867) — князь Шварцбург-Рудольштадту у 1807—1867 роках, був одружений з принцесою Ангальт-Дессауською Августою, згодом — узяв два морганатичні шлюби, мав п'ятеро законних дітей і кількох позашлюбних;
Текла (1795—1861) — дружина князя Шонбург-Вальденбурзького Отто Віктора, мала семеро дітей;
Кароліна (7 листопада—18 грудня 1796) — прожила 1 місяць;
Альберт (1798—1869) — князь Шварцбург-Рудольштадту у 1867—1869 роках, був одружений з принцесою Сольмс-Браунфельською Августою, мав четверо дітей;
Бернхард (1801—1816) прожив 14 років;
Рудольф (1801—1808) прожив 7 років.

13 квітня 1793 року її чоловік став правлячим князем Шварцбург-Рудольштадту, а сама вона — княгинею-консортом. Людвіг Фрідріх II був відомий як володар з високими ідеалами, друг мистецтва та науки. Кароліна, в свою чергу, мала великий вплив на культурне життя. Разом вони зробили свою резиденцію центром мистецтв, був заснований Рудольштадтський театр. Пара також відвідала Італію.^[3]

Під час наполеонівської навали, 11 квітня 1807 року, Шварцбург-Рудольштадт увійшов до Рейнського союзу, а вже 28 квітня — Людвіг Фрідріх II пішов з життя. Наступним правителем став їхній син Фрідріх Ґюнтер. Кароліна взяла на себе обов'язки регентки.^[3]

Правителька

Княгиня всіляко намагалася полегшити долю країни та родини у тяжкі воєнні роки. Також, незважаючи на політичні негаразди, знаходила час для просування справ миру. Турбувалася про школи та церкви, піклувалася про вдосконалення церковно-морального життя. Були віддані накази про підготовку вчителів початкових класів через розширення семінарій, про гімназії, про підтримку талановитої молоді всіх класів і статей, про розширення та доцільне використання державної князівської бібліотеки.^[2]

У більш спокійний час Кароліна присвячувала себе науковій роботі. Була знайома особисто з відомими людьми своєї епохи: Шиллером, Гете, Вільгельмом фон Гумбольдтом, який називав її жінкою, «яку рідко зустрінеш»", Йоганном Генріхом Фоссом, Бернхардом Рудольфом Абекеном, Генріхом Люденом та багатьма іншими, а також підтримувала постійне листування з багатьма із них.^[2]

У 1814 році Кароліна передала керування державою синові, який досяг 21-річного віку. Втім, юнак не надто цікавився справами, і княгиня зберігала вплив на державну політику аж до своєї смерті. Значними віхами в історії Шварцбург-Рудольштадту стали прийняття конституції у 1816 році та вступ до Німецького митного союзу у 1835 році.

До похилого віку Кароліна зберігала гостроту розуму та гнучкість у прийнятті рішень. Пішла з життя після нетривалої хвороби 20 червня 1854 року у Рудольштадті. Була похована у замковій кірсі Шварцбургу. У 1940 році прах її та інших членів родини був перепохований у міській церкві Святого Андреаса в Рудольштадті.^[4]

Генеалогія

Казимир Гессен-Гомбурзький

Крістіна Сольмс-Браунфельсська

Фрідріх Вільгельм I

Софія Сольмс-Утпе-Лаубахська

Людвіг VIII

Шарлотта Ганау-Ліхтенберзька

Крістіан III

Кароліна Нассау-Саарбрюкенська

Фрідріх IV

Ульріка Луїза Сольмс-Браунфельська

Людвіг IX

Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська

Фрідріх V

Кароліна Гессен-Дармштадтська

Кароліна

Примітки

↑ Конради Карл Отто. Гёте. Жизнь и творчество. т.1. Друг Мерк и Дармштадтский кружок чувствительных молодых людей [1] [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ ^а ^б ^в Bernhard Anemüller: Karoline Luise, Fürstin zu Schwarzburg-Rudolstadt. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 15, Duncker & Humblot, Leipzig 1882, стор. 415. [2] [Архівовано 11 листопада 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ ^а ^б Гессенські біографії. Кароліна Гессен-Гомбурзька [3] [Архівовано 18 березня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Міська церква Святого Андреаса в Рудольштадті [4] [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

Jens Henkel, Lutz Unbehaun, Frank Esche, und Horst Fleischer: Die Fürsten von Schwarzburg-Rudolstadt, (Broschiert — 1997).
Karl Schwartz, Landgraf Friedrich V. von Hessen-Homburg und seine Familie. Aus Archivalien und Familienpapieren, Rudolstadt 1878.
Heinrich Friedrich Theodor Apfelstedt: Das Haus Kevernburg-Schwarzburg von seinem Ursprunge bis auf unsere Zeit: dargestellt in den Stammtafeln seiner Haupt- und Nebenlinien und mit biographischen Notizen über die wichtigsten Glieder derselben, Bertram, Sondershausen 1890, ISBN 3-910132-29-4
Heinrich Schöppl: Die Regenten des Fürstentums Schwarzburg-Rudolstadt, Rudolstadt 1915.