Карміне Крокко

Карміне Крокко
ПсевдоDonatelli і Donatello
Народився5 червня 1830(1830-06-05)
Ріонеро-ін-Вультуре, Провінція Потенца, Базиліката, Італія
Помер18 червня 1905(1905-06-18)[1] (75 років) або 8 (21) червня 1905 (75 років)
Портоферрайо, Провінція Ліворно, Тоскана, Італія
Країна Королівство Італія
 Королівство Обох Сицилій
Діяльністьвійськовослужбовець, розбійник, солдат
Знання мовіталійська[1]
Роки активностіз 1852

Карміне Крокко (італ. Carmine Crocco; 5 червня 1830(1830червня05), Ріонеро-ін-Вультуре, Королівство обох Сицилій — 18 червня 1905, Портоферрайо, Королівство Італія), відомо також як Донателло[2] (італ. Donatello) або Донателлі (італ. Donatelli) — італійський розбійник. Спочатку був солдатом в армії Бурбонів, пізніше перебував на службі у Джузеппе Гарібальді та, невдовзі після об'єднання Італії, сформував армію з двох тисяч осіб, зробивши її найзгуртованішим і небезпечним загоном у південній Італії та став найгрізнішим воєначальником на боці Бурбонів. Він був відомий своїми партизанськими тактиками, як-от відсікання водопостачання, знищення млинів, різання телеграфних проводів і засідки на відсталі групи військ противника. Хоча деякі автори XIX і початку XX століття вважали його «злим злодієм і вбивцею» або «жорстким злодієм, вульгарним вбивцею», починаючи з другої половини XX століття багато хто (особливо прихильники ревізіоністського Рісорджименто) почав розглядати його у новому світлі, як "двигун селянської революції "і «опірника ante litteram, одного з найблискучіших військових геніїв, яких знала Італія». Сьогодні багато людей з південної Італії, зокрема, у його рідному регіоні Базиліката вважають його народним героєм.

Ранні роки

Карміне народився у Ріонеро-ін-Вультурі, тоді — у Королівстві обох Сицилій. Батько Франческо Крокко був слугою в благородному сімействі Сантаджело, мати Марія Джерарда Сантомауро; у сім'ї було п'ятеро дітей. Дядько Мартіно воював в Іспанії у складі наполеонівської армії. Втративши ногу, він повернувся на батьківщину, саме він навчив Карміні грамоти та прищепив інтерес до військової служби. Також ще у ранній юності Карміне придбав стійку ворожість до вищих класів, через історію з його братом. Його побив дон Вінченцо — глава сім'ї, в якій служив, за вбивство собаки, яка схопила курку Крокко. Його спробувала захистити вагітна мати, у якої у результаті стався викидень[3]. У замаху на шляхетного сеньйора звинуватили батька — Франческо Крокко, та, попри недоведеність звинувачення у суді, ув'язнили[2].

Після цих подій Карміне з братом Донато перебрався до Апулії, де найнявся пастухом. У 1845 році представилася можливість повернутися у рідні місця: під час повені на річці Авфід він врятував життя Джованні Аквілекья з Ателли, знатному дворянину, і отримав за це 50 дукатів. Повернувшись у Ріонеро, Карміне Крокко зумів знайти роботу — наймитом у селян, а зять Аквілек'ї — дон П'єтро Гіністреллі — зміг домогтися звільнення Франческо Крокко[4]. Глава сім'ї не виніс умов ув'язнення, і Карміне став главою сім'ї. Він, як і раніше, займався селянською працею. Тут відбулося його примирення з доном Фердинандо — сином дона Вінченцо, який запропонував сімейству Крокко гроші на компенсацію образи та шкоди, Карміне вони були потрібні, щоб відкупитися від військової служби. З цими умовами дон Фердинандо погодився, але 15 травня 1848 року під час революційних подій його вбили. Карміне Крокко довелося вступати в королівську армію, в сім'ї розпоряджалася сестра Розіна[4].

Поза законом

Військова служба Карміне Крокко тривала недовго: після вбивства товариша у бійці він дезертував[5]. Повернувшись додому, він дізнався, що його сестра Розіна відкинула залицяння місцевого дворянина дона Пеппіно. Той, не стерпівши образи, став поширювати ганебні чутки, після чого Карміне підстеріг дворянина у заміському маєтку, де він мав звичку грати в карти. Після того, як дон Пеппіно вдарив Карміне батогом, Крокко зарізав його та втік[4]. Цей випадок описують у літературі з «Автобіографії» Крокко, проте її редактор Еудженіо Макка спробував провести розслідування, і сумнівався у правдивості повідомленої історії[6].

Втікши у Форенцу, Карміне зібрав банду, яка займалася здирством і грабежем. Спробувавши повернутися додому, 13 жовтня 1855 року його заарештували, і він пробув за ґратами близько чотирьох років. У ніч з 13 на 14 грудня 1859 року він утік, і ховався на околицях Монтікьо та Лагопесолі[7].

У гарібальдійців і легітимістів

Джузеппе Карузо

У травні 1860 року Гарібальді почав свій похід на Сицилію, і вже в серпні почав похід на Неаполь[8]. Гарібальді оголосив про амністію розбійникам і дезертирам за умови вступу до військової служби; Карміне Крокко вирішив приєднатися до його військ. Він брав участь у битві при Вольтурно, виявив велику мужність, але не був нагороджений, а, навпаки, знову заарештований[9]. Він був поміщений у в'язницю Черіньоли, проте зміг зв'язатися з родичем Фортунато, який добився його визволення. Розчарований у новому Італійському королівстві, Крокко пішов на службу до легітимістів. У Базилікаті він отримав від місцевого духовенства та дворян кошти, достатні для наймання 2000 добровольців під прапором Бурбонів[10].

«Виправна в'язниця у Портоферрайо». Картина Телемако Синьоріні, 1890 рік. Крокко показаний першим праворуч

За 10 днів загін Крокко зміг зайняти всю територію Вультури. При цьому чинилося всіляке насильство: політики-ліберали та багаті поміщики зазнавали пограбування, їх викрадали за викуп або вбивали найжорстокішим чином. Широкі верстви населення сприймали Крокко як героя, і підтримували його[11]. 7 квітня 1861 року загін Крокко зайняв Лагопесоле, а наступного дня — Ріпакандіду. При взятті чергового села чи містечка, гарнізони Національної гвардії винищувалися, а скарбниця конфіскувалась. При взятті Венози 11 квітня було вбито колишнього карбонарія Франческо Нітті — діда майбутнього прем'єр-міністра[12]. У Лавелло військово-польовим судом було страчено 27 «лібералів»; із захоплених 7000 дукатів, 6500 було розподілено серед членів загону. Крокко успішно діяв і в Кампанії, і в Апулії[13].

Не бажаючи втрачати ініціативи, бурбонівський уряд направив для взаємодії з Крокко іспанського генерала Хосе Борхеса; відносини з-поміж них відразу ж склалися. Борхес хотів зміцнити дисципліну та використати загін Крокко для взяття Потенци — опори італійської армії у Базилікаті. Крокко побоювався втратити владу. Приблизно у той же час прибув французький агент Огюстен де Лангле, який також доставив кошти й озброєння. За допомогою Борхеса та де Лангле Крокко почав захоплення сіл з метою призову рекрутів, принагідно оточуючи Потенцу з усіх боків. Однак до штурму так і не дійшло через конфлікт між Лангле та Борхесом. Під час відступу до Монтікьо Крокко посварився з Борхесом і дезертував, повернувшись до грабежу та здирництва. Його головною базою був Молізе в Апулії. Йому запропонували почесну капітуляцію, але відмовився. Однак невдовзі його зрадив помічник Джузеппе Карузо, при захопленні банди Крокко п'ємонтськими військами було багато жертв. Сам Крокко не потрапив у руки жителів півночі, і втік до Папської області, розраховуючи на допомогу Пія IX[14].

Кінець життя. Пам'ять

Папська влада схопила його у Веролі, і доставила до римської в'язниці. Після утворення Італійського королівства нова влада судила його, та 11 вересня 1872 року був засуджений до страти. Однак згодом вирок замінили на довічну каторгу. Покарання відбував у Санто-Стефано, де за допомогою Еудженіо Макка став писати автобіографію, опубліковану у 1903 році («Останній розбійник Базилікати»). У другій половині XX століття книга була популярна та неодноразово перевидавалася в Італії[15]. Помер він 18 червня 1905 року у в'язниці Портоферрайо.

Великим шанувальником особистості Крокко називав себе Мікеле Плачидо, який навіть стверджував, що є його нащадком. Він грав у спектаклях і фільмах за мотивами історії Карміне Крокко[16]. У 1999 році режисер Паскуале Скуітьєрі поставив фільм «Бандити», на основі його біографії, але він був швидко знятий з прокату. З 2008 року на батьківщині Карміне Крокко функціонує його музей[17].

Примітки

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Pedio, 1994, с. 264.
  3. Montanelli, 1973, с. 85.
  4. а б в Pedio, 1994, с. 265.
  5. Hobsbawm, 1985, с. 25.
  6. Del Zio, 1903, с. 120.
  7. De Leo, 1983, с. 36.
  8. Pedio, 1994, с. 266.
  9. Smith, 1969, с. 72.
  10. Romano, 1998, с. 49.
  11. Montanelli, 1973, с. 88.
  12. Barbagallo, 1984, с. 5.
  13. Carria, 1975, с. 87.
  14. Del Zio, 1903, с. 159—160.
  15. Raffaele Nigro. IL BRIGANTAGGIO NELLA LETTERATURA. Eleam. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 серпня 2016.
  16. Rossani Ottavio, Grassi Giovanna (25.06.2000). "La storia bandita": un film dal vivo sui briganti (італ.). Corriere della sera. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 21 серпня 2016.
  17. Museo di Crocco. La Tavern R Crocc. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 21 серпня 2016.

Література

  • Barbagallo F. Francesco S. Nitti : [італ.]. — Torino : Unione Tipografico-Editrice Torinese, 1984. — 681 p. — ISBN 880203902X.
  • Carria Renzo Del. Proletari senza rivoluzione. — Roma : Savelli, 1975. — 255 p.
  • De Leo A. Carmine Cròcco Donatelli : un brigante guerrigliero. — Cosenza : Pellegrini, 1983. — 139 с.
  • Del Zio B. Il brigante Crocco e la sua autobiografia: memorie e documenti. — Melfi : Tipografia G. Grieco, 1903. — 113 p.
  • Hobsbawm E. Bandits. — L. : Penguin, 1985. — 181 p.
  • Montanelli I. L'Italia dei notabili. (1861—1900) : [італ.]. — Milano, 1973. — 455 p.
  • Pedio T. Storia della Basilicata raccontata ai ragazzi. — Congedo Editore, 1994. — ISBN 88-365-2141-X.
  • Romano S. Storia d'Italia dal Risorgimento ai nostri giorni. — Milano : Longanesi, 1998. — 490 с.
  • Smith D. M. Italy: a modern history. — Ann Arbor, Michigan : University of Michigan Press, 1969. — 542 с.

Посилання

Read other articles:

Aku Tak BerdosaSutradaraCharlee K.M.ProduserWirjaatmadja NgadimanDitulis olehCharlee K.M.PemeranRahayu EffendiDewi PuspaDuddy IskandarJunaedi SalatAedy MowardTan Tjeng BokAminah CendrakasihFifi YoungRatmi B-29Soegiman DjajaprawiraAni SumadiWidi WidjanarkoTjandra DewiSinematograferAkinPenyuntingTantra SuryadiTanggal rilis1972Durasi... menitNegaraIndonesia Aku Tak Berdosa adalah film Indonesia tahun 1972 dengan disutradarai oleh Charlee K.M. dan dibintangi oleh Rahayu Effendi dan Dewi Puspa. Si...

 

It's Me (Pick Me)Singel oleh Produce 101 Season 2 contestantsDirilis9 Maret 2017FormatUnduh digitalDirekam2017GenreK-popdance-popelectropopEDMDurasi4:07LabelCJ E&MPenciptaRyan S. JhunEmile GhantousKeith HetrickAppu KrishnanCheryline LimJason JonesZaydroRHeaT It's Me (Pick Me) adalah sebuah lagu oleh peserta program survival Korea Selatan, Produce 101 Season 2. Lagu ini dirilis sebagai singel digital pada 9 Maret 2017 oleh CJ E&M. Daftar lagu No.JudulLirikMusikDurasi1.It's Me (Pick Me)...

 

Land service branch of the U.S. military Not to be confused with United States Department of the Army, United States Armed Forces, Army of the United States, or United States of America. United States Army Official seal of the United States Army[1] Wordmark[2]Founded14 June 1775 (1775-06-14)[a] (248 years, 9 months ago)[3][4]Country United StatesTypeArmySize452,689 active duty personnel[5]325,218 Army National Guard...

  لمعانٍ أخرى، طالع دونكيرك (توضيح). دونكيرك   الإحداثيات 42°28′46″N 79°20′02″W / 42.479444444444°N 79.333888888889°W / 42.479444444444; -79.333888888889   [1] تاريخ التأسيس 1880  تقسيم إداري  البلد الولايات المتحدة[2][3]  التقسيم الأعلى مقاطعة تشاتوكوا  خصائص جغرافية ...

 

This article relies largely or entirely on a single source. Relevant discussion may be found on the talk page. Please help improve this article by introducing citations to additional sources.Find sources: HC Buzău – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (March 2024) HC BuzăuFull nameHandbal Club Buzău 2012Nickname(s)Lupii Buzăului (The Buzău Wolves)Short nameHCBZFounded2012; 12 years ago (2012)ArenaSala Sp. Romeo ...

 

Uncrewed cargo launcher proposal by NASA This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Shuttle-C – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (December 2008) (Learn how and when to remove this template message) An artist's conception of a Shuttle-C launching at night The Shuttle-C was a study by NASA to t...

Élargissement de l'OTAN Chronologie des élargissements successifs de l'OTAN. Chronologie (1949-1999) 4 avril 1949 Signature du traité de l'Atlantique nord 16 juillet 1990 Accord Gorbatchev-Kohl sur l'appartenance de l'Allemagne réunifiée à l'OTAN 21 novembre 1990 Charte de Paris pour une nouvelle Europe 12 janvier 1994 Clinton déclare que l'Alliance acceptera de nouveaux membres 10 mai 1995 Eltsine obtient de Clinton de temporiser l'élargissement de l'Alliance 27 mai 1997 Signature d...

 

2014 DreamWorks Animation film Mr. Peabody & ShermanTheatrical release posterDirected byRob MinkoffScreenplay byCraig WrightBased onPeabody's Improbable Historyby Ted KeyProduced by Alex Schwartz Denise Nolan Cascino Starring Ty Burrell Max Charles Ariel Winter Stephen Colbert Leslie Mann Allison Janney Edited byMichael AndrewsMusic byDanny Elfman[1]Productioncompanies DreamWorks Animation PDI/DreamWorks Bullwinkle Studios Distributed by20th Century FoxRelease dates February ...

 

Lukas 12Sebagian Injil Lukas (11:50–12:12 dan 13:6-24) pada P. Chester Beatty I (Gregory-Aland no. P45) atau Papirus 45, yang ditulis sekitar tahun 250 M.KitabInjil LukasKategoriInjilBagian Alkitab KristenPerjanjian BaruUrutan dalamKitab Kristen3← pasal 11 pasal 13 → Lukas 12 (disingkat Luk 12) adalah pasal kedua belas Injil Lukas pada Perjanjian Baru dalam Alkitab Kristen. Disusun oleh Lukas, seorang Kristen yang merupakan teman seperjalanan Rasul Paulus.[1][2] ...

Синелобый амазон Научная классификация Домен:ЭукариотыЦарство:ЖивотныеПодцарство:ЭуметазоиБез ранга:Двусторонне-симметричныеБез ранга:ВторичноротыеТип:ХордовыеПодтип:ПозвоночныеИнфратип:ЧелюстноротыеНадкласс:ЧетвероногиеКлада:АмниотыКлада:ЗавропсидыКласс:Пт�...

 

Police shooting of supporters of the Puerto Rican Nationalist Party 1935 Río Piedras massacreLocationRío Piedras, Puerto RicoCoordinates18°23′59″N 66°03′00″W / 18.39972°N 66.05000°W / 18.39972; -66.05000DateOctober 24, 1935TargetSupporters of the Puerto Rican Nationalist PartyAttack typeMassacre, mass shootingDeaths5 (4 were members of the Puerto Rican Nationalist Party)PerpetratorPuerto Rico Police Chief Elisha Francis Riggs Part of a series on thePuerto...

 

Type of persuasion technique For the album by Bomfunk MC's, see Reverse Psychology (album). This article may lack focus or may be about more than one topic. Please help improve this article, possibly by splitting the article and/or by introducing a disambiguation page, or discuss this issue on the talk page. (July 2023) Reverse psychology is a technique involving the assertion of a belief or behavior that is opposite to the one desired, with the expectation that this approach will encourage t...

Навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій Західноукраїнського національного університету Герб навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій ЗУНУ Скорочена назва ННІІОТ ЗУНУ Основні дані Засновано 2013 Заклад Західноукраїнський �...

 

Skadarlija Skadarlija (Kiril Serbia: Скадарлија) adalah sebuah jalan dan kawasan yang terletak di munisipalitas Stari Grad (kota tua) di kota Beograd, ibu kota Serbia. Kawasan ini merupakan kawasan tua bergaya bohemia yang mirip dengan kawasan Montmartre di kota Paris. Skadarlija adalah tujuan wisata yang paling banyak dikunjungi kedua di kota Beograd setelah Kalemegdan.[1] Banyak penyair dan penulis yang menjadi pengunjung di Skadarlija pada awal abad ke-20. Beberapa pujang...

 

Hotel in Palm Beach, Florida, US This article is about the hotel in Palm Beach, Florida. For the hotel in Long Beach, California, see Breakers Hotel (Long Beach, California). For the hotel in Sandusky, Ohio, see Hotel Breakers. United States historic placeBreakers Hotel ComplexU.S. National Register of Historic Places Show map of FloridaShow map of the United StatesLocation1 South County Road Palm Beach, FloridaCoordinates26°42′50″N 80°2′17″W / 26.71389°N 80.03806°...

American conservative legal organization Federalist SocietySociety logo featuring a silhouette of James MadisonFormationApril 23, 1982; 42 years ago (1982-04-23)Founded atUniversity of ChicagoLegal status501(c)(3) nonprofitPurposeLegal advocacyProfessional titleFederalist Society for Law and Public Policy StudiesLocation1776 I Street, NWWashington, D.C. 20066, United StatesCoordinates38°54′04″N 77°02′28″W / 38.901°N 77.041°W / 38.901; -77....

 

GamerPoster filmSutradaraNeveldine/TaylorProduserTom RosenbergGary LucchesiRichard WrightSkip WilliamsonDitulis olehNeveldine/TaylorPemeranGerard ButlerMichael C. HallAmber VallettaLogan LermanTerry Crews dengan Ludacris dan Kyra SedgwickPenata musikRobb WilliamsonGeoff ZanelliSinematograferEkkehart PollackPenyuntingFernando VillenaPerusahaanproduksiLakeshore EntertainmentDistributorLionsgateTanggal rilis4 September 2009 (2009-09-04)Durasi95 menitNegaraAmerika SerikatBahasaInggrisA...

 

Positive stance toward LGBT people Not to be confused with Pride Month or Pride parade. The examples and perspective in this article deal primarily with the United States and do not represent a worldwide view of the subject. You may improve this article, discuss the issue on the talk page, or create a new article, as appropriate. (June 2024) (Learn how and when to remove this message) The Stonewall Inn in Greenwich Village, Manhattan, site of the June 1969 Stonewall riots, the cradle of the m...

Директория — исполнительный орган Курултая крымских татар в декабре 1917— феврале 1918 года, являлась де-факто правительством Крымской Демократической Республики. Разогнана при создании ССР Тавриды. Восстановлена в апреле 1918 года и просуществовала без реальной влас...

 

Pour les articles homonymes, voir Eshkol. Cet article est une ébauche concernant un homme politique israélien. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Levi Eshkol Levi Eshkol, en 1963. Fonctions Premier ministre d'Israël 26 juin 1963 – 26 février 1969(5 ans et 8 mois) Président Zalman Shazar Gouvernement Eshkol I, II et III Prédécesseur David Ben Gourion Successeur Yigal Allon (intéri...