Карл Прованський (фр. Charles, бл. 845 — 25 лютого 863) — король Провансу з 855, син імператора Лотара I і Ірменгарди Турської.

Після смерті 855 року імператора Лотара I за Прюмським договором його володіння були розділені між трьома синами. Наймолодший, неповнолітній Карл, отримав в управління Провансальське королівство, що охоплювало частину колишнього Бургундського королівства — Прованс і Нижню Бургундію^[1]. Опікуном і фактичним правителем королівства став його дядько, Жерар, герцог Ліона і В'єнна^[2].

Карл хворів на епілепсію, тому оточення короля сумнівалося в його можливості мати нащадків. Реальна влада королівством перебувала в руках Жерара. У 859 він уклав договір з братом Карла, королем Лотарингії Лотаром II, за яким Карл визнавав Лотара своїм спадкоємцем. У 860 Жерар розбив норманів, які піднялися по Роні. Восени 861 Жерар захистив королівство від Карла Лисого, коли він здійснив похід на Макон.

Карл помер 25 січня 863 бездітним, похований у монастирі Сен-П'єр-ле-Ноннен поблизу Ліона. Згідно укладеної угоди, королівство мав успадкувати Лотар II, але першим в Прованс прибув найстарший брат, імператор і король Італії Людовик II, що приєднав його до власних володінь. Лотар II не зміг змусити брата виконати угоду 859 року. Однак Жерар 30 квітня 863 року уклав в замку Мантель з Лотаром угоду, згідно з якою він став його першим радником, а підвладні йому території Ліонського герцогства (райони Ліона, В'єнна, Гренобля та Узе) відокремлювались від Провансальського королівства і передавались під владу Лотара II.

• Тейс Л. Наследие Каролингов. IX — X века / Перевод с французского Т. А. Чесноковой. — М.: «Скарабей», 1993. — Т. 2. — 272 с. — (Новая история средневековой Франции). — 50 000 экз. — ISBN 5-86507-043-6.

• genealogie-mittelalter.de mit dem Artikel aus dem Lexikon des Mittelalters (нім.)
• # CharlesProvencedied863B Сайт Foundation for Medieval: королі Провансу [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)