Канал через Віслинську косу (офіційна назва: Новосвятський судноплавний канал, пол.Kanał żeglugowy Nowy Świat[2]) — канал через польську частину Віслинської коси, що створює друге сполучення між Віслинською та Гданською затоками.
Це дозволяє кораблям заходити у Віслинську затоку та порт Ельблонг, не користуючись Балтійською протокою що є під російською орудою, заощаджуючи 100 км подорожі.
Роботи розпочалися в лютому 2019 року.
Канал має довжину 1305 м і дозволяє приймати судна осадкою до 4 м, довжиною до 100 м і шириною до 20 м.
[3]
Введено в експлуатацію 17 вересня 2022 р.
[4]
Канал розташований між селами Сковронки[en] та Пшебрно[pl], на місці покинутого поселення під назвою Новий Свят, звідки і його офіційна назва.
Роботи розпочалися у лютому 2020 року з вирубки дерев, яка була завершена протягом 15-20 лютого 2020 року.
Вирубку та вивезення гілок завершили до кінця березня.
[3]
Початок будівництва штучного острова було оголошено 30 травня 2020 року.
Його площа становить близько 180 га, на ньому розраховано місце проживання птахів.
[4]
Його попередня назва — острів Естіан, обрана шляхом опитування та має бути офіційно затверджена.
Перший із двох мостів через канал, південний, був завершений у червні 2021 року.
Він знаходиться на шляху сполучення Криниці Морської та Стегни[6]
Кошторис
У жовтні 2019 року було підписано контракт з польсько-бельгійським консорціумом на будівництво каналу вартістю 992 млн злотих (230 млн євро). Очікується, що загальна вартість проекту становитиме 2 мільярди злотих.
[7]
Критика
Російська Федерація рішуче заперечувала проти каналу як з екологічних міркувань, так і з міркувань безпеки, стверджуючи, що оскільки канал дозволить військовим кораблям НАТО увійти у Віслинську затоку, не проходячи поблизу російських військових об’єктів у Балтійську, це становить пряму загрозу безпеці Калінінграда та Російської Федерації в цілому.
[8]
Екологічні активісти в Європі та Польщі висловлювали занепокоєння щодо навколишнього середовища, що не зупинило проект.
Морський біолог д-р Агата Блащик висловлює занепокоєння, пов’язане з фосфором, накопиченим у відкладеннях на дні лагуни, головним чином із технічних стічних вод промислових підприємств у районі Ельблонга, стічних вод із тваринницьких ферм, а також із вимитих добрив, що сприяє евтрофікації майже закритої лагуни, що призводить до сильного цвітіння ціанобактерій, які, своєю чергою, сприяють цвітінню водоростей у лагуні, надаючи їй виразний зеленуватий колір порівняно з рештою Балтійського моря.
Очікується, що новий водний шлях сприятиме рухливості відкладень, що, можливо, призведе до змін в екології прилеглих районів Балтійського моря з невідомими наслідками.
Викликає занепокоєння те, що ціанобактерії в лагуні відрізняються від тих, що живуть у відкритому морі, і мають вищу токсичність.
[9]
