Кам'яниця Зухоровичівська

Кам'яниця Зухоровичівська
м. Львів, Площа Ринок, 40
Кам'яниця Зухоровичівська
Збудовано XVII століття
Реконструйовано 1773
Тип споруди житловий

Кам'яниця Зухоровичівська (також Гулінська, чи Дацковська[1]) — будинок № 40 площі Ринок у Львові.

Історія

Кам'яниця Зухоровичівська споруджена у XVII ст. У другій половині XVIII ст. належала монастирю св. Онуфрія. Певні роботи в цьому будинку були виконані Бернардом Меретином.[2] Незадовго до смерті Меретин доручив Пінзелю виконати дві балконні консолі на кам'яниці, яка тоді перебудовувалась під резиденцію митрополита Лева Шептицького.[3]

У 1761 році будинок вже мав дах.[3] У 1773 р. на замовлення члена Ставропігії королівського поштмейстера Антона Дейми була перебудована і прикрашена фігурами атлантів[4].

На думку Володимира Вуйцика, схожість манери виконання лицарів, які підтримують балкон кам'яниці Зухоровичівської, з лицарями, які підтримують балкон на кам'яниці Убальдіні, дозволяє припустити, що автором обидвох робіт був Франциск Оленський.[1]

Архітектура

Житловий будинок, XVII століття. Перебудований у XVIII столітті.

Цегляний, витягнутий в плані, триповерховий з мансардою, зберіг асиметричне трьохчастинне внутрішнє планування і склепінчасті перекриття в деяких приміщеннях першого поверху. Увагу привертають фігури атлантів, які підтримують балкон[5].

Примітки

  1. ↑ а б Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka kresów wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № 3. — S. 282. (пол.)
  2. ↑ Hornung Z. Merenyn Bernard (zm. 1759) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — t. ХХ/3, zeszyt 86. — S. 443. (пол.)
  3. ↑ а б Hornung Z. Pinsel (Pinzel) (zm. ok. 1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — t. XXVI/2, zeszyt 109. — 209—416 s. — S. 344. (пол.)
  4. ↑ Львів. Площа Ринок. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 5 травня 2012.
  5. ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Т. 3. — С. 60. (рос.)