Денис Миколайович Калюжний
Народився	16 жовтня 1900(1900-10-16)
Помер	24 червня 1976(1976-06-24) (75 років)
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Alma mater	Харківський національний медичний університет
Заклад	Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Науковий керівник	Марзеєв Олександр Микитович
Відомі учні	професори О. Г. Волощенко, Ю. Д. Думанський.
Діти	Калюжна Лідія Денисівна
Нагороди

Денис Миколайович Калюжний (16 жовтня 1900 — 24 червня 1976) — член-кореспондент Академії медичних наук РСФСР (1961), Заслужений діяч науки УРСР (1964), доктор медичних наук (1954), професор (1957), завідувач кафедри комунальної гігієни (1946—1970).

Народився 16 жовтня 1900 року. В 1926 році закінчив Харківський медичний інститут. З 1932 працював в Українському науково-дослідному інституті комунальної гігієни під керівництвом О. М. Марзєєва.

Під час радянсько-німецької війни був призначений начальником санітарно-епідеміологічної лабораторії 1-го Українського фронту.

З 1946 року працював у Києві спочатку заступником директора по науці (1946—1956), а згодом директором (1956—1971) Науково-дослідного інституту загальної та комунальної гігієни ім. О. М. Марзєєва і одночасно завідувачем кафедрами комунальної гігієни Київського державного інституту удосконалення лікарів (1946—1956 і 1965—1970) і медичного інституту (1956—1960).

Помер 24 червня 1976. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Засновник наукової школи в галузі охорони атмосферного повітря. Вперше в Україні він започаткував такі наукові напрямки як гігієна електромагнітних випромінювань (1962) та канцерогенних факторів (1960), вивчення хімічних алергенів (1961), полімерних та синтетичних матеріалів (1963).

у 1958 році за ініціативою і при безпосередній участі Д. М. Калюжного в Інституті було організовано лабораторію радіаційної гігієни, яка стала науково-методичним центром країни, і було покладено чимало зусиль для створення в системі санепідслужби підрозділів радіаційного контролю. Цей напрямок в Інституті очолив учень Дениса Миколайовича І. Є. Мухін.

У 1960 інституті розпочалися дослідження з нового напрямоку — гігієна канцерогенних факторів. Під керівництвом Д. М. Калюжного, його молода учениця Н. Я.  Янишева із співробітниками за результами досліджень канцерогенних речовин у викидах металургійних заводів вперше у світі здійснили гігієнічне нормування хімічних канцерогенів.

Заслугою Д. М. Калюжного було створення у 1962 лабораторії гігієни аероіонізації, яка в 1965 отримала назву — лабораторія електромагнітних випромінювань. Також для дослідження можливого впливу на здоров'я людини синтетично одержаних матеріалів отримав розвиток новий напрямок гігієнічної науки — гігієна полімерних і синтетичних матеріалів. За його ініціативою у 1965 вперше в Україні була створена лабораторія боротьби із шумом.

Автор понад 250 наукових праць, в тому числі 24 монографій. В 1954 році захистив докторську дисертацію «Гигиеническая оценка загрязнения атмосферного воздуха выбросами предприятий черной металлургии и мероприятия по его оздоровлению». Підготував 22 кандидати і 16 докторів наук з різних напрямків гігієнічної науки, які стали основою наукового потенціалу Інституту.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни I та II ступенів, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, чехословацьким орденом «Бойовий Хрест», медалями.

• Савіна  Р. В. Наукова школа Д. М. Калюжного (до 110-ї річниці з дня народження)^{[недоступне посилання з червня 2019]} // Гігієна населених місць.  — № 55 2010.

• Калюжний Денис Миколайович / А. М. Сердюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-10772
• kmapo.edu.ua
• nmu.edu.ua^{[недоступне посилання з липня 2019]}