Ка́йова[1](самоназва — «головні люди») — індіанський народ у США. Чисельність — 11 500 осіб[2]. Мова — кайова, згідно з гіпотезою, що здобула широке визнання, відносяться до кайова-таноанської мовної сім'ї. Крім того, індіанці кайова вважаються найбільш обізнаними з індіанською мовою жестів, якою користувалися індіанці Великих рівнин для міжплемінного спілкування. Релігія — баптисти і методисти, також є послідовники традиційної релігії і Церкви корінних американців.
Область розселення
Територія кайова в 1850 році
До середини II тисячоліття нашої ери кайова вже мігрували з району Плато на схід та облаштувалися на території в південно-центральній частині сучасного штату Монтана. У другій половині XVII — першій половині XVIII століть, пригнічені племінним союзом чорноногих, а також кроу, поступово перемістилися із земель, розташованих у верхів'ях річок Йєллоустон і Міссурі на південний схід та облаштувалися на схід від останніх у західній частині штату Південна Дакота. До 1805 року, під тиском арапахо, шеєнів і сіу, що прийшли із заходу, переселилися на південь, до річки Арканзас, де деякий час вели війну з команчами, з якими згодом встановили міцні союзні відносини. До середини XIX століття, сповідуючи кочовий спосіб життя, займали територію на берегах річок Сімаррон і Ред-Ривер у штатах Канзас, Колорадо, Оклахома.
Наразі більшість кайова мешкають у резервації в штаті Оклахома.
Господарська діяльність
Парфлеш кайова
Кайова відносяться до етно-культурного типу індіанців Великих рівнин. Основне заняття — кінне полювання на бізонів. У другій половині XVIII — XIX століттях вони перевершували за кількістю коней (разом із команчами) інші рівнинні племена. Зараз вони зайняті в сільському господарстві, дрібному підприємництві або працюють за наймом. Особливе місце займає розвинений бізнес із виробництва сувенірів з етнічними мотивами.
Соціальна організація
Суспільство кайова, на відміну від більшості кочових племен Великих рівнин, мало ознаки досить розвиненої соціальної стратифікації, характерної для племен, що населяли в доконтактний період зону Плато та індіанців північного заходу. Плем'я поділялося на шість кочових громад (топотога). Верховна влада належала спадковим вождям, але також значну роль в управлінні відігравала військова верхівка. Статус членів племені визначався приналежністю до «станів», які не мали закритий характер. Зокрема, еліту племені становили військові вожді і прославлені в міжплемінних сутичках воїни (нгоп), нижче за соціальними сходинками розташовувалися заможні, але які поступалися у військовій славі (ондейгупа), далі безкінні індіанці (кен), а найнижчий статус мали незаможні (даплом).
У цілому система спорідненості у кайова подібна до гавайського типу. Сім'я — невелика. Ступінь спорідненості білатеральний, шлюб неолокальний, що також відрізняє їх від племен, що прийшли на рівнини зі сходу.
Культ
У кайова поширені культи особистих духів-покровителів, ведмедя, шаманізм. Ритуали: танець Сонця, інші ритуальні танці, куріння трубки, вживання плодів психоактивних рослин у релігійних цілях.
Котенко Ю. В. Індіанці Великих рівнин. Зброї, військова магія, бойове мистецтво, битви. — М .: Видавничий Дім «Техніка-молоді», 1997. — 160 с .: іл. — ISBN 5-88573-005-9
Стукалин Ю. В. Энциклопедия военного искусства индейцев Дикого Запада. — М.: «Яуза», «Эксмо», 2008. — 688 с.: ил. — ISBN 978-5-699-26209-0
Уайт Джон Мэнчип. Индейцы Северной Америки. Быт, религия, культура / Пер. с англ. С. К. Меркулова. — М.: Центрполиграф, 2006. — 314 с.: ил. — ISBN 5-9524-2347-7
Энциклопедия «Народы и религии мира», под ред. В. А. Тишкова, М.-1998.
Народы мира, историко-этнографический справочник, под ред. Ю. В. Бромлея, М.-1988.
.jpg)
