Йоганнес Ніколаус Брьонстед
дан. Johannes Nicolaus Brønsted
Народився	22 лютого 1879(1879-02-22) Варде, Данія
Помер	17 грудня 1947(1947-12-17) (68 років) Копенгаген, Данія
Країна	Королівство Данія
Діяльність	хімік, викладач університету, фізик
Alma mater	Копенгагенський університет
Галузь	фізична хімія
Заклад	Копенгагенський університет
Посада	член Фолькетингуd
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Членство	Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Данська королівська академія наук Національна академія наук США
Партія	Венстре (Данія)
Відомий завдяки:	теорія Брьонстеда — Лоурі рівняння Брьонстеда

Йога́ннес Нікола́ус Брьо́нстед^[1] (дан. Johannes Nicolaus Brønsted, 22 лютого 1879(18790222), Варде, Данія — 17 грудня 1947, Копенгаген, Данія) — данський фізико-хімік, автор теорії кислот і основ (спільно з Т. Лоурі), професор хімії Копенгагенського університету.

У 1897 році вступив до Копенгагенського університету, котрий закінчив у 1902 році зі ступенем магістра. З 1905 року працював у своєму університеті, де в 1908 році отримав ступінь доктора наук і звання професора.

У 1926 році його запросили до США для читання лекцій у кількох навчальних закладах, зокрема Єльському та Колумбійському університетах. Там він у 1929 році став членом Американської академії мистецтв і наук.

Із 1930 до 1947 рік обіймав посаду директора Фізико-хімічного інституту Вищої технічної школи в Копенгагені.

Основні роботи Брьонстеда присвячені хімічній кінетиці, каталізу і термодинаміці розчинів.

У 1920-х роках Брьонстед разом із Дьєрдем де Гевеші працював над розділенням ізотопів шляхом фракційної перегонки, а також над визначенням атомних мас ртуті і хлору.

Спираючись на зібрані у дослідженнях розчинів солей дані, у 1923 році Брьонстед запропонував нове трактування терміну кислота. Він виділяв кислоти й основи в залежності від тієї ролі, яку відіграє йон H⁺ у системі кислота-основа:

кислота ${\displaystyle \mathrm {\rightleftarrows } }$ основа + H⁺

Згідно його бачення кислотно-основна теорія описувалася такими положеннями:

• кислота є донором протону, а основа — акцептором;
• кислоти та основи існують лише як спряжені пари;
• протон у водних розчинах перебуває лише у формі гідроксонію H₃O⁺.

Цю думку, незалежно від Брьонстеда, також висловив англійський хімік Томас Мартін Лоурі. Подальшим розвитком водневої теорії Брьонстеда і Лоурі є визначення кислоти, запропоноване радянським науковцем Михайлом Усановичем.

Також Брьонстед приділяв увагу вивченню реакцій, що каталізуються кислотами й основами, він встановив кількісне співвідношення між силою кислот чи основ та їхньою каталітичною активністю (рівняння Брьонстеда)

• Биографии великих химиков / Под ред. Г. В. Быкова. — М. : Мир, 1981. — 329 с. (рос.)
• Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. . Выдающиеся химики мира. — М. : Высшая школа, 1991. — 656 с. — ISBN 5-06-001568-8. (рос.)