PROFILPELAJAR.COM

Йоахим Бадені
Йоахим Бадені
Народився	14 жовтня 1912 або 1912 ; Брюссель, Бельгія
Помер	11 березня 2010 ; Краків, Республіка Польща
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Республіка Польща
Діяльність	католицький священник, дипломат
Alma mater	Ягеллонський університет
Знання мов	польська
Конфесія	католицька церква
Рід	Бадені
Батько	Count Ludwig Joseph Ladislaus Badenid
Мати	Алісія Габсбург
Автограф
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бадені.

Йоахим Бадені OP, властиво Казимир Станіслав граф Бадені гурбу Боньча (пол. Joachim Kazimierz Stanisław Badeni; 14 жовтня 1912, Брюссель, Бельгія — 11 березня 2010, Краків, Польща) — монах-домініканець, римо-католицький пресвітер, містик, душпастир, реколекціоніст, публіцист, релігійний філософ і науковець, граф, шляхтич гербу Бонча, останній дідич Буська, кавалер Командорського хреста Ордену Відродження Польщі (2010).

Біографія

Народився у сім'ї дипломата, радника австрійського посольства у Бельгії Людвіка Бадені (1873-1916) та шведки за національністю Аліції Бадені (Ancarcrona) (1889-1985). Ім'я отримав на честь свого діда — Казимира Фелікса Бадені. У 1914 р. сім'я переїхала до Швейцарії, а згодом до Відня. Після раптової смерті Людвіка Бадені Аліція з сином переїздить на постійне місце проживання до родинного маєтку у Буську. 8 листопада 1920 р. Аліція Бадені повторно виходить заміж за архикнязя Кароля-Ольбрахта Габсбурга Лотаринзького з Живця, від якого народила трьох дітей: Кароля Стефана (1921), Марію Кристину (1923) і Ренату Марію (1931). У 1930 р. Казимир Станіслав склав іспит зрілості у Державній гімназії ім. Н.Коперніка у Живці. У 1937 р. закінчив навчання на юридичному факультеті Ягеллонського університету. На початку ІІ Світової війни (1939) перебував у Румунії. Через Югославію і Грецію дістався Марселя (Франція), де записався добровольцем у 3-ій стрілецький корпус польського військового табору у Бретані. Згодом перейшов на службу до польської військово-гірської бригади Підгаланських стрільців. Воював у Норвегії, Франції та Марокко. Був секретарем польської місії у Гібралтарі. Від початку 1943 р. працював при штабі генерала Владислава Сікорського у Англії.

Духовна кар'єра

У липні 1943 р. під впливом філософа-домініканця Йозефа-Марії Бохенського відчув поклик до релігійної праці і вступив до духовної семінарії у Англії. У липні 1944 став послушником ордену домініканців, а у серпні 1945 р. постригся у ченці під іменем Йоахима. З 1947 р. проживав у Польщі, де завершив теологічні студії У 1950 прийняв висвячення із рук єпископа Станіслава Роспонда. Був академічним душпастирем у Познані (1957—1975), Вроцлаві (1975—1976), Кракові (1977—1988); співтворцем краківського домініканського академічного душпастирства «Beczka» та духовним опікуном релігійного «Руху Віднови у Духові Святому». У релігійному середовищі о. Йоахима вважали за містика і навіть пророка, відомі випадки чудотворного оздоровлення слабих та немічних за його участі.

Творчість

На початку 2000-х рр. видав низку біографічних та релігійних книг і трактатів, жодну з яких не написав власноруч. Усі книги надиктовував усно переписувачам:

Boskie oko, czyli po co człowiekowi religia — Боже проведіння, або Навіщо людині релігія (2003);
Autobiografia. Z ojcem Joachimem Badenim rozmawiają Artur Sporniak i Jan Strzałka — Автобіографія. З о. Йоахимом Бадені розмовляють Артур Спорняк та Ян Стшалка (2004);
Kobieta i mężczyzna — Boska miłość — Жінка і чоловік: Милість Божа (2007);
Śmierć? Każdemu polecam — Смерть? Не рекомендую нікому (2007);
Sekrety mnichów czyli sprawdzone przepisy na szczęśliwe życie — Таємниці ченців, або Перевірені рецепти для щасливого життя (2007);
O kapłaństwie, celibacie i małżeństwie z rozsądku — Про святенництво, безшлюбність і шлюб з розрахунку (2009);
… żywot wieczny. Amen. O tym, co czeka nas po śmierci — Вічне життя. Амінь. Про те, що чекає нас по смерті (2009);
w koniec świata! Współczesne proroctwo o powtórnym przyjściu Chrystusa — Увіруйте у кінець світу. Пророцтво про повторний прихід Христа (2010).

Помер у краківському монастирі отців домініканців, похований на кладовищі Кракова.