PROFILPELAJAR.COM

Зірка Іштар або Зірка Інанни — символ давньої шумерської богині Інанни та відповідної їй східносемітської богині Іштар. Поряд із левом, це був один із головних символів Іштар. Оскільки Іштар була пов'язана з планетою Венера, цей символ також відомий, як Зірка Венери. Зірка Іштар нерідко ототожнюється з Вифлеємською зіркою через поширене схоже зображення.

Форма

Зірка Іштар зазвичай має вигляд октаграми. Тобто, складається з восьми однакових рівнобедрених трикутників-променів^[1]. Втім, кількість променів не завжди рівна восьми^[2]. Зокрема, п'ятипроменева зірка також слугувала символом цієї богині в месопотамській традиції^[3]. Шестипроменеві зірки часто трапляються поряд з ними, але їх символічне значення невідоме^[1]. Поширеним елементом Зірки Іштар слугує диск у центрі, від якого розходяться промені^[4].

Символізм

Восьмипроменева зірка як символ планети Венера відома з 2000 р. до н. е.^[5] Імовірно, цей символ спочатку мав загальну асоціацію з небом. В пізніші часи, за Старого Вавилонського періоду^[1], така зірка стала найпоширенішим символом Іштар — богині родючості, кохання, а також покровительки полювання та війни^[1], пов'язуваної з планетою Венера^[6]. Починаючи з цього ж періоду, зірка Іштар зазвичай розміщувалася з круглим диском у центрі^[4].

У пізніші часи рабів, які працювали в храмах Іштар, іноді таврували печаткою з восьмипроменевою зіркою^[4]. На кудурру і циліндричних печатках восьмипроменева зірка часом зображувалася поруч із півмісяцем, який був символом Нанни, бога Місяця, і сонячним знаком, що був символом бога Сонця Шамаша^[7]^[2].

Розета була ще одним важливим символом Іштар, який спочатку належав Інанні^[8]. Під час неоассирійського періоду розета можливо навіть замінила восьмипроменеву зірку і стала головним символом Іштар^[9]. Храм Іштар у місті Ашшур був прикрашений численними розетами^[8].

Припускається, що візантійські імператори запозичили форму Зірки Іштар, ототожнивши її з Вифлеємською зіркою^[10]. Проте тут важливо, що образ Вифлеємської зірки існував і раніше, не маючи лише усталеного зображення^[11].

Трактування символу

Поширеність подібних символів у багатьох культурах, розділених як у просторі, так і часі, свідчить про архетипове походження багатопроменевої зірки. Загалом, у античній та близько- й середньосхідних культурах поширений мотив богині, ототожнюваної з зорею (планетою). Іштар, Ісіда, Артеміда, Афродіта, Рея, Венера, Геба, Гера — тільки деякі з прикладів небесних богинь, що мали своїм символом зорю чи планету. Нерідко така богиня народжує бога чи героя: Ісіда — Гора, Девакі — Крішну, Аврора (Еос) — Мемнона. У християнській Діві Марії, котра народила Ісуса Христа, вбачається реалізація того ж мотиву^[12].

У геральдиці

Арабською мовою символ відомий як «наджмат ештар» (араб. نجمة عشتار, трансліт. najmat eshtar). Зірки Іштар і Шамаша були зображені на гербі Королівства Ірак у 1932—1959 роках.

Спрощена версія з червоними променями та жовтим центром була включена до зображення прапора Іраку з 1959—1963 років. Він також фігурував у поєднанні з сонцем Шамаша на національному гербі Іраку в 1959—1965 роках^[13]^[14]^[15].

Герб Іраку з зірками Іштар (ліворуч) та Шамаша (праворуч)
Прапор Іраку 1959—1963 рр. Із зіркою Іштар посередині

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Black, Jeremy A.; Green, Anthony (1992). Gods, Demons and Symbols of Ancient Mesopotamia: An Illustrated Dictionary (англ.). British Museum Press. с. 169—170. ISBN 978-0-7141-1705-8.
↑ ^а ^б Liungman, Carl G., 1938- (2004). Symbols : encyclopedia of western signs and ideograms (вид. 3rd rev. and augm. English language ed). Stockholm, Sweden: HME Media. с. 228. ISBN 91-972705-0-4. OCLC 62522431.
↑ Author, Jack Tresidder (19 грудня 2011). The Watkins Dictionary of Symbols (англ.). Watkins Media Limited. ISBN 978-1-78028-357-9.
↑ ^а ^б ^в Black, Jeremy A.; Rickards, Tessa.; British Museum. (1992). Gods, demons, and symbols of ancient Mesopotamia : an illustrated dictionary. London: Published by British Museum Press for the Trustees of the British Museum. с. 170. ISBN 0-7141-1705-6. OCLC 25982217.
↑ Liungman, Carl G. (2004). Symbols: Encyclopedia of Western Signs and Ideograms (англ.). Ionfox AB. с. 244. ISBN 978-91-972705-0-2.
↑ Black та Green, 1992, с. 169—170.
↑ Gressmann, Hugo (1928). The tower of Babel (англ.). Jewish Institute of Religion Press. с. 81.
↑ ^а ^б Black, Jeremy A.; Rickards, Tessa.; British Museum. (1992). Gods, demons, and symbols of ancient Mesopotamia : an illustrated dictionary. London: Published by British Museum Press for the Trustees of the British Museum. с. 156. ISBN 0-7141-1705-6. OCLC 25982217.
↑ Black, Jeremy A.; Rickards, Tessa.; British Museum. (1992). Gods, demons, and symbols of ancient Mesopotamia : an illustrated dictionary. London: Published by British Museum Press for the Trustees of the British Museum. с. 156—157. ISBN 0-7141-1705-6. OCLC 25982217.
↑ Aziz, Khursheed Kamal (2004). The Meaning of Islamic Art: Explorations in Religious Symbolism and Social Relevance (англ.). Adam Publishers & Distributors. с. 870. ISBN 978-81-7435-398-6.
↑ Звезда волхвов. www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
↑ Elworthy, Frederick Thomas (30 липня 2003). The Evil Eye: The Classic Account of an Ancient Superstition (англ.). Courier Corporation. с. 226. ISBN 978-0-486-43437-7.
↑ The First Banknotes of the Central Bank of Iraq. www.pjsymes.com.au. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 17 грудня 2020.
↑ Dawisha, Adeed (1 січня 2003). Requiem for Arab Nationalism. Middle East Quarterly (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 17 грудня 2020.
↑ Amatzia Baram, "Mesopotamian Identity in Ba'thi Iraq", Middle Eastern Studies, Oct. 1983, p. 427.

Бібліографія

Black, Jeremy; Green, Anthony (1992), Gods, Demons and Symbols of Ancient Mesopotamia: An Illustrated Dictionary, The British Museum Press, ISBN 0-7141-1705-6Black, Jeremy; Green, Anthony (1992), Gods, Demons and Symbols of Ancient Mesopotamia: An Illustrated Dictionary, The British Museum Press, ISBN 0-7141-1705-6
Collins, Paul (1994), Papers of from the Institute of Archaeology, т. 5, UCL
Gressmann, Hugo; Obermann, Julian (1928), The Tower of Babel, Jewish Institute of Religion Press
Liungman, Carl G. (2004), Symbols: Encyclopedia of Western Signs and Ideograms, Lidingö, Sweden: HME Publishing, ISBN 978-9197270502Liungman, Carl G. (2004), Symbols: Encyclopedia of Western Signs and Ideograms, Lidingö, Sweden: HME Publishing, ISBN 978-9197270502
Aziz, Khursheed Kamal (2004). The Meaning of Islamic Art: Explorations in Religious Symbolism and Social Relevance (en). Adam Publishers & Distributors. ISBN 978-81-7435-398-6.
Elworthy, Frederick Thomas (2003). The Evil Eye: The Classic Account of an Ancient Superstition (en). Courier Corporation. ISBN 978-0-486-43437-7.