Зулейха відкриває очі

«Зулейха відкриває очі»
Обкладинка українського видання
АвторҐузель Яхіна
Моваросійська і татарська
ЖанрРоман
Виданотравень 2015
ISBN978-5-17-090436-5

«Зулейха відкриває очі» (рос. Зулейха открывает глаза) — роман російськомовної письменниці Гузелі Яхіної про розкуркулення 30-х років XX століття. Опубліковано в 2015 році в «Редакції Олени Шубіної» видавництва АСТ[1]. Кінокомпанією «Русское» для телеканалу «Росія 1» за романом в 2019 році знятий 8-серійний фільм з Чулпан Хаматовою в головній ролі[2].

Сюжет

Дія роману «Зулейха відкриває очі» починається 1930 року в далекому татарському селі. Взимку 1930-го у селянки Зулейхи вбивають чоловіка, а її саму разом з сотнями інших переселенців відправляють у вагоні-теплушці з каторжним маршрутом до Сибіру. В другій частині роману розповідається історія виживання засланців, кинутих у глухій тайзі на березі Ангари без їжі, даху і теплого одягу. Купці людей різних національностей, конфесій і доль доводиться разом боротися за виживання проти суворої природи і нового уряду[3].

Історія

Передумови

Тема доль розкуркулених і життя в спецпоселенні зацікавила Яхіну завдяки розповідям її бабусі, яка пережила заслання до Сибіру[4]. Однак реальних епізодів з її біографії в романі немає, текст створений на основі мемуарів великої кількості інших розкуркулених. Всі історії об'єднував період між 1930 і 1946 роками.

Підготовка до написання книги зайняла у автора два роки, ще вісім місяців пішло на безпосередню роботу над текстом[4][5].

Прообразом для спецпоселення Семрук стало трудове селище Піт-Городок, в якому у дитинстві жила бабуся автора. У 1994 році селище припинило своє існування, та, за словами Яхіної, з 1997 року його немає на картах, але колишні пітчани та їхні діти зберігають його пам'ять і щоліта відвідують місцевий цвинтар[4][5].

Персонажі

  • Зулейха — селянка, головна героїня книги
  • Муртаза — чоловік Зулейхи
  • Упириха — мати Муртази
  • Іван Ігнатов
  • Юзуф
  • професор Лейбе
  • художник Іконніков
  • Сумлинський
  • Ізабелла Леопольдівна
  • Лукка
  • Василь Горєлов
  • Коваль Зіновій

Публікація

Спочатку текст «Зулейхи» був написаний у вигляді сценарію, як навчальна робота для Московської школи кіно. У формі роману історія набула інших ритмів розвитку сюжету й кінцівку[5].

Перша публікація уривків роману відбулася в 2014 році в травневому номері журналу «Сибірські вогні». Виконувач обов'язків головного редактора журналу Віталій Сєроклинов опублікував уривок протягом двох тижнів після отримання рукопису. До цього авторка надсилала текст до 13 інших видавництв і безліч журнальних редакцій[5]. «Він надихнув мене», — згадувала авторка, — «я ж не дуже розуміла рівень тексту. Так, були відгуки знайомих, але мені була важлива реакція когось з літературного світу»[6][7].

Постановки

У 2017 році роман був поставлений як спектакль Башкирським театром драми (режисер — Айрат Абушахманов). У 2019 році ця постановка — володар спецпремії "За сценічне прочитання роману Гузелі Яхіної «Зулейха відкриває очі» театральної премії-фестивалю «Золота маска» і номінант в номінаціях:

  • «Найкращий спектакль великої форми»
  • «Найкращий режисер» (Айрат Абушахманов)
  • «Найкраща жіноча роль» (Рімма Кагарманова)
  • «Найкраща робота художника» і «Найкраща робота художника по костюмах» (Альберт Нестеров)
  • «Найкраща робота художника по світлу» (Ільшат Саяхов)

Відгуки критиків

Юрій Поляков розкритикував роман відразу після його виходу: «Дебютна книга „Зулейха відкриває очі“, яка отримала головний приз „великої книги“ в минулому році. Це просто смішно! Героїня - неграмотна татарська жінка, яка живе практично на рівні біологічних інстинктів, в який момент дивиться на карту і бачить на ній огидну істоту рожевого кольору (Радянський Союз), яка тягне до неї свої щупальця... Пардон, про яку карту мова? Це ж неграмотна жінка! Вона ж навіть не знає, де Росія знаходиться. Але автору наплювати на художність, їй треба було просто висловити своє негативне ставлення до СРСР ... За що? Дорогі товариші татари, ви отримали державність в рамках СРСР. У царській імперії у татар її не було, вони її втратили при Івані Грозному і існували тільки як мусульманська конфесія. І ось саме такі книги отримують премії. Вони безпорадні» [8].

Татарський громадський діяч і драматург Рабит Батулла виступив проти того, щоб Яхіну називали татарською письменницею, зазначивши, що автор не пише татарською мовою, і що характери персонажів надумані та неправдоподібні, а опис татарського побуту і традицій не відповідають дійсності і є проявом неповаги до всього татарського народу.

Критично відгукнулася також Клара Балтіна, назвавши п. Яхіну однією з "штучно виведених і прихильно заохочуваних владою літературних фігур": "Мова роману в першій половині відверто примітивна. Автор не пише, а просто переказує сюжет, сам текст не чіпляє. У автора явно відсутнє те, що прийнято називати авторським стилем».[9]

Вплив в культурі

До 2017 року було перекладено 18 мовами, поставлено в Башкирському драматичному театрі[10]. Виробництвом однойменного серіалу для телеканалу «Росія 1» займалася кінокомпанія «Русское»[11].13 квітня 2020 року на телеканалі «Росія 1» показана перша серія однойменного серіалу. У головній ролі — Чулпан Хаматова. Також у серіалі знімаються Юлія Пересільд, Сергій Маковецький, Роман Мадянов, Євген Морозов, Олена Шевченко, Олександр Баширов, Раміль Сабітов та інші артисти. Режисер фільму — Єгор Анашкін[12].

Нагороди

  • 2015 — літературна премія «Велика книга»
  • 2015 — літературна премія «Ясна Поляна», номінація «XXI століття»
  • 2015 — літературна премія «Книга року»[13]
  • 2017 — літературна премія «Премія Читача»[14]

Видання

  • Яхина Г. Ш. Зулейха открывает глаза: роман. — [Худож.: Андрей Рыбаков. Предисл. Людмилы Улицкой]. — М.: АСТ, редакция Елены Шубиной, 2015. — 508 с. ISBN 978-5-17-090436-5
  • Яхина Г. Ш. Зулейха открывает глаза: роман. — [Худож.: Андрей Рыбаков. Предисл. Людмилы Улицкой]. — М.: АСТ, ред. Елены Шубиной, печ. 2016. — 508 с. — 10 000 экз. ISBN 978-5-17-090436-5
  • Яхина Г. Ш. Зулейха открывает глаза: роман. — М.: АСТ, Ред. Елены Шубиной, 2019. — 508 с. — 50 000 экз. (Проза Гузель Яхиной) ISBN 978-5-17-090436-5

Звукозапис

  • Яхіна Р. Ш. Зулейха відкриває очі [Електронний ресурс]: аудіокнига [Звукозапис]. Читає Олена Калабіна. — М.: АСТ, cop. 2016. — 1 електрон. опт. диск (MP3). (Аудіокнига mp3)

Примітки

  1. ↑ «Зулейха открывает глаза» Гузель Яхиной — сильный дебютный роман о раскулаченной татарке. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
  2. ↑ ЗУЛЕЙХА ОТКРЫВАЕТ ГЛАЗА (2019). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 17 квітня 2020.
  3. ↑ Женская проза. Обзор Галины Юзефович. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 17 квітня 2020.
  4. ↑ а б в Кочарова А. (1 березня 2016). Гузель Яхина: для меня не было выбора, о чем писать. РИА Новости. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 24 вересня 2017.
  5. ↑ а б в г Гузель Яхина о своей книге «Зулейха открывает глаза», бабушке и сценариях. Афиша Daily. 24 лютого 2016. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 4 жовтня 2017.
  6. ↑ Сабурова Ольга.  // Собеседник. — 2016. — № 12. — Число 30 (03).
  7. ↑ Яхина Гузель.  // Сибирские огни. — 2014. — № 5.
  8. ↑ Юрій Поляков: я впевнений, що існує ген патріотизму!. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  9. ↑ К. Балтіна. З широко закритими очима. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  10. ↑ Зулейха Открывает Глаза. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
  11. ↑ BFM.ru. По бестселлеру «Зулейха открывает глаза» снимут сериал. BFM.ru - деловой портал (рос.). Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 28 серпня 2018.
  12. ↑ Маковецкий и Пересильд вошли в актерский состав сериала «Зулейха открывает глаза». Газета.Ru. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 28 серпня 2018.
  13. ↑ Татьяна РЯБИНИНА | Сайт «Комсомольской правды» (13 листопада 2016). Гузель Яхина: «Хочу, чтобы в фильме «Зулейха открывает глаза» сыграла Чулпан Хаматова» (рос.). KP.RU — сайт «Комсомольской правды». Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 11 грудня 2019.
  14. ↑ Премия Читателя Российская государственная библиотека для молодежи. www.rgub.ru. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 11 грудня 2019.

Посилання