PROFILPELAJAR.COM

	Золоті монети Владислава Жигимонтовича
Країна походження	Московське царство
З матеріалу	золото

Золоті монети Владислава Жигимонтовича — монети, що карбувалися під час царювання Владислава Вази^[1]. Відмінною рисою цих монет було те, що поступово їхня вага знижувалась і карбування робили за різними ваговими нормами^[2].

Історія

Незадовго до повалення Василя Шуйського в скарбниці не залишилося срібла, яке було потрібне для плати найманим військам. У цей момент почалося карбування і випуск золотих монет^[3] — копійок та дєнєг^[4].

Золоту копійку стали карбувати тими ж штемпелями, що й карбували срібну. Для карбування золотої дєньги використовували штемпелі, які збереглися ще з часів царя Федора Івановича і на яких було його ім'я. Норми Торгової книги встановили курс золота щодо срібла як 1:10^[5].

Після того, як 17 липня 1610 року в Москві спалахнув заколот, Василь Шуйський був пострижений у ченці. Влада в країні перейшла до рук Боярської Думи, і місто присягнуло польському королевичу Владиславу Жигимонтовичу^[2]. На той момент йому було 14 років^[6].

У Новгороді та Москві грошові двори стали карбувати монету^[2] — копійку^[6] з ім'ям Владислава Жигимонтовича, дотримуючись московської традиції карбування монет. Під час царювання польського королевича монети карбувалися за різними ваговими нормами. Так, карбування перших монет проходило по трьох карбованцевій стопі. Полегшена монета чеканилася з вересня 1611 року. Нова стопа дорівнювала 3,4 рубля з гривень срібла, вага копійки складала 0,6 г. Через деякий час з'явилися монети чотирьох рублевої стопи, середня вага яких становила 0,51 г. Зниження ваги монет тривало і монети досягли ваги в 0,48 г, Потім стало одно 0,41 г^[2]. Водночас із карбуванням копійки налагодили випуск гривенника — нового типу золотої монети. Для його карбування використовувалися ті ж штемпелі, що і для карбування копійки. Його вага, як і вага копійки, знижувалася. Між собою номінали вирізнялися металом^[6]. На звороті монет Владислава Жигимонтовича значилося «Господар і Великий князь Владислав Жигимонтович всієї Русі». Маса цих монет зменшувалась регулярно, практично щомісяця. Восени 1612 року вона склала 0,47 грам^[1]. Існують відомості, що для карбування золотих монет було переплавлено золоті статуї, що знаходилися в Кремлі^[4].

У 1611 році шведами було захоплено Новгород. Вони стали скуповувати повноцінну копійку і потім перекарбувати її в легковагу^[5].

Коли восени 1612 року, литовські та польські гарнізони були витіснені з Москви, карбування монет у золоті було припинено^[6].

Період з 1610 по 1613 рік став винятковим періодом, коли в московському грошовому обігу періоду XIV—XVII століть були присутні золоті монети^[3]. З 1613 відновилося обслуговування срібними монетами — копійками, а денга в обігу майже була відсутня ^[7].

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б Дмитрий Кошевар, 2015, с. 38.
↑ ^а ^б ^в ^г Проект посвящен Русской монете. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018.
↑ ^а ^б Русское золото, 2013, с. 188.
↑ ^а ^б Русское золото, 2013, с. 321.
↑ ^а ^б Дмитрий Кошевар, 2015.
↑ ^а ^б ^в ^г Гулецкий Дмитрий Владимирович, 2017, с. 146.
↑ Русское золото, 2013, с. 189.

Література

Аверс и реверс истории / [Ред. кол.: А.В. Митяева и др.] — М. : Международный нумизматический клуб, 2016. — 216 с. — ISBN 978-5-9906902-6-4.
Дмитрий Кошевар. Монеты мира. Большая энциклопедия монет. — Москва : АСТ, 2015. — 320 с. — ISBN 978-5-17-0911394-7.
Андрей Мерников. Деньги России. От монет Древней Руси до современных денежных знаков. — Москва : АСТ. — ISBN 978-5-17-099485-4.
Гулецкий Дмитрий Владимирович. Все монеты России от Древности до наших дней. — Москва : "Э", 2017. — 232 с. — ISBN 978-5-04-089329-4.
Спасский И.Г. Русское золото. Сборник избранных статей//Государственный эрмитаж. — СПб : Издательство Эрмитажа, 2013. — 392 с. — ISBN 978-5-93572-512-9.