PROFILPELAJAR.COM

Знаменський монастир
Знаменский монастырь
	55°45′09″ пн. ш. 37°37′46″ сх. д. / 55.75248033° пн. ш. 37.62951995° сх. д.
Розташування	Москва Росія
Конфесія	православ'я
Єпархія	Московська єпархія
Тип монастиря	Чоловічий монастир
Заснування	1631 рік
Закритий	1923 рік
Стан	не діє
	Знаменський монастир у Вікісховищі

Знаменський монастир що на Старому Государевому дворі - колишній чоловічий монастир в Москві. Заснований в 1629-1631 роках. Освячений в ім'я ікони Божої Матері «Знамення». Після 1923 року монастир був закритий. До нашого часу зберігся Знаменський собор монастиря. Будинки монастиря знаходяться за адресою: вулиця Варварка, б. 8-10.

Історія

Місцевість на вулиці Варварка, де знаходиться монастир, в XVI столітті належала боярам Романовим. Там розташовувався боярський двір і домова церква, освячена в ім'я ікони Знамення Божої Матері. Після вступу на престол царя Михайла І палати на Варварці стали називати Старим Государевим двором^[1]. Припускають, що раніше двір міг належати Ховріним з міста Судак і перейшов Микиті Захарьїну-Юрьєву (дідові царя Михайла Романова) після його одруження з представницею роду Ховріних. До складу двору входили три кам'яних будови і домова церква Знамення^[2].

Існує дві версії заснування монастиря. Згідно з однієї з них, монастир був заснований в 1631 році в пам'ять кончини черниці Марти, матері царя Михайла Федоровича. За іншою версією, монастир заснували в 1629 році на честь народження спадкоємця престолу. У монастир була принесена родова ікона Романових.

Монастир сильно постраждав під час пожежі 1668 року, але незабаром був відновлений. У 1679-1684 роках на кошти боярина Івана Милославського був побудований новий собор. Архітектори собору - Федір Григор'єв і Григорій Анісімов. П'ятиглавий храм був побудований в російських традиціях і мав два яруси. Верхній холодний храм був освячений на честь ікони «Знамення». Нижній теплий храм був спочатку освячений в ім'я Афанасія Афонського (пізніше нижній храм освятили заново в ім'я Сергія Радонезького, а його приділ — в честь Миколи Чудотворця). Згорілі палати були відбудовані заново. Там зберігалися документи та реліквії монастиря .

У XVIII столітті монастир поступово став занепадати. Після секуляризації 1764 року землі монастиря перейшли в казну, а сам він був віднесений до 3-го класу ^[3]. В кінці XVIII століття почався новий розквіт монастиря. Собор був розписаний, його стіни прикрасила ліпнина. Була побудована нова дзвіниця, яка стала головним входом в собор.

Під час Франко-російської війни 1812 року наполеонівські солдати розграбували монастир. Однак будівля собору тоді не постраждала. У нижньому храмі під час окупації навіть було дозволено проводити богослужіння. Після війни почалися відновлювальні роботи, які здійснювалися архітектором Дмитром Борисовим, за його ж проекту побудована нова дзвіниця; в 1827 році монастир був знову відкритий .

У 1856 році під час візиту в Москву Олександр II звернув увагу на жалюгідний стан пологових палат бояр Романових. Імператор наказав відновити палати в первозданному вигляді і влаштувати в них музей «Будинок бояр Романових». Роботами по реставрації пам'ятника і організації музею зайнялися директор Збройової палати Олександр Вельтман, архітектор Федір Ріхтер, історики Іван Снєгірьов, Олексій Мартинов і геральдист Бернгард Кене. У серпні 1859 року відбулося урочисте відкриття музею .

У 1907 році в Знаменському монастирі проживали архімандрит, дев'ятеро ченців, 12 послушників . До 300-річчя дому Романових собор був відреставрований. У 1910 році в верхньому храмі був влаштований вівтар в ім'я преподобного Михайла Малеїна.

Після 1923 року монастир був закритий. Його будівлі і собор були пристосовані під житло. До початку 1960-х років будівля подвір'я і стайні були знесені, а споруди що залишилися знаходилися в аварійному стані. Але в зв'язку з будівництвом у Зарядьї готелю «Росія» в 1963-1972 роках були проведені роботи по реставрації собору. Потім будівлю собору передали Будинку пропаганди Всеросійського товариства охорони пам'яток історії та культури. Там розмістилися лекційні та концертний зали.У 1980-х роках була проведена ще одна реставрація.

З 1992 року в Знаменському соборі відновлені богослужіння . Собор і палати є частиною музею «Палати Романових» - філії Державного історичного музею. В ігуменских келіях знаходиться правління Всеросійського товариства охорони пам'яток історії та культури^[4].

Споруди

Нині на території Знаменського монастиря розташовані:

Знаменський собор
Келійний корпус з дзвіницею. Побудований в 1784-1798 роках. У центрі будівлі розташована дзвіниця, а з двох боків до нього примикали корпуси келій (зараз залишився лише північний). На першому поверсі, під дзвіницею, розташовувалися Святі ворота монастиря.
Братський корпус.
Палати бояр Романових
Службовий корпус

Настоятелі

Іосиф (червень 1702-1708)
Олексій (Тітов) (1708 -?)
Кипріян (Скріпіцин) (10 січня 1732-1733 )
Серапіон (Александровський) (27 січня 1776 - 16 лютий 1779)
Інокентій (Смирнов) (1810-1812)
Неофіт (Докучаєв-Платонов) (12 серпня 1814 - 25 вересень 1816)
Аполлос (Олексіївський) (18 грудня 1816 - 20 грудень 1817)
Євлампій (П'ятницький) (28 березня 1830-1831)
Ігнатій (Різдвяний) (7 серпня 1859-1863)
Кирило (Орлов) (1872-1880)
Макарій (Троїцький) (25 лютого 1881-1882)
Товій (Цимбал) (поч. 1903 - 6 березня 1904)
Афанасій (Самбікін) (22 квітня 1904 - лютий 1908)
Модест (Нікітін) (лютий 1908-1913)
Митрофан (Гриньов) (20 серпня - 1 листопада 1920)

Примітки

↑ Лебедева Е. (10 декабря 2008 года). Московский Знаменский монастырь. Православие.Ru. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 27 серпня 2011.
↑ Памятники архитектуры, 1983, с. 449.
↑ Знаменский монастырь // Энциклопедия «Москва» / под ред. С. О. Шмидта. — М. : БРЭ, 1997. — 976 с.
↑ Зарядье выберется из «Чечулинского сундука». Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 9 січня 2018.

Література

Сергий (Спасский), архиепископ. Историческое описание Московского Знаменского монастыря, что на старом государевом дворе. — Москва, 1866.
Казакевич И.И. Московское Зарядье. — Москва, 1977. — С. 90—148.
Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и др. Памятники архитектуры Москвы (книжная серия). — 1983. — С. 449-450. — 25000 прим.
Романюк С. К. Москва. Китай-город: Путеводитель. — М. : АНО ИЦ «Москвоведение»; ОАО «Московские учебники», 2007. — 320 с. — (Новый московский путеводитель)