Зміна формату чемпіонатів світу із шахів серед жінок
Змагання за звання чемпіона світу з шахів офіційно проводились починаючи з 1886 року, а неофіційно задовго до того. Той чемпіонат світу називається "відкритим", оскільки в ньому крім чоловіків мають право на участь також і жінки. Але на практиці впродовж багатьох років у ньому змагались виключно чоловіки. Отож 1927 року ФІДЕ заснувала чемпіонат світу з шахів серед жінок, винятково для шахісток. Як і у випадку з "відкритим" чемпіонатом, ці змагання відтоді кілька разів змінювали формат. Нижче в хронологічному порядку описано найважливіші з цих змін.
Міжнародну шахову федерацію (ФІДЕ) засновано 1924. Невдовзі після цього ФІДЕ вирішила взяти під свій контроль проведення чемпіонатів світу ("відкритих"), але їй вдалось це зробити лише 1948 року. Однак, оскільки ФІДЕ була творцем чемпіонату світу серед жінок, то ці змагання одразу почали проходити під її егодою.
До II світової війни всі чемпіонати світу крім одного проходили за круговою системою разом з шаховими олімпіадами, які також проходили під егідою ФІДЕ. Всі ці чемпіонати виграла одна і та сама шахістка Вера Менчик, яка тоді значно переважала всіх своїх суперниць і переважно грала в чоловічих турнірах (навіть здолала багатьох чоловіків, див. «Клуб Вери Менчик»). Вперше вона виграла титул у 1927 році під час I шахової олімпіади, а потім успішно захищала його вісім разів: шість разів на олімпіадах і двічі в матчах проти Соні Граф, напевно другої за силою шахістки того часу. Учасниці самі домовились про ці матчі. Перший з них, 1934 року, був неофіційним, а матч 1937 року ФІДЕ погодилась контролювати і визнала його як офіційний.
Так вже склалася доля, що обидва чемпіони світу померли під час, або ж одразу після Другої світової війни, Вера Менчик 1944 року в себе вдома в Англії під час німецького бомбардування, а Олександр Алехін у Франції на початку 1946 року за трохи підозрілих обставин. ФІДЕ одразу ж скористалась можливістю взяти під свій контроль розіграш титулів і створити стандартизовані правила для цього. Цикл розіграшу мав складатися з трьох стадій: зональні турніри, міжзональні турніри і матчі претендентів, в результаті чого мав (мала) визначатись претендент(ка) на титул.
Оскільки жінки становили лише невелику частину від загальної кількості гравців, то для них цю систему вводили поступово, перший кандидатський турнір пройшов 1952 року і перший міжзональний - 1971. У тому самому циклі (1971–72) формат кандидатського турніру змінився з кругового на серію матчів за нокаут- системою. 1976 року кількість міжзональних турнірів зросла до двох, оскільки збільшилась кількість зон і країн, де грали в шахи на пристойному рівні.
Від 1986 року кандидатський турнір знову проводився в формі кругового турніру, а 1991 року знову став проходити лише один міжзональний турнір, але з більшою кількістю учасниць і використовуючи швейцарську систему. Останній чемпіонат світу з цим форматом (цикл 1995–99 років) зіткнувся з деякою кількістю суперечностей і через це відбулись суттєві зміни в системі.
Починаючи з 2001 року чемпіонат світу серед жінок, як і відкритий (де мають змогу крім чоловіків брати участь і жінки) проводився як турнір за нокаут-системою, в якому 64 учасники проводили міні-матчі, і, таким чином, у фіналі визначався один переможець. У випадку відкритого титулу (1998–2004) цю систему критикувало багато спеціалістів, оскільки переможцями кількох чемпіонатів стали гравці з відносно низьким рейтингом. У випадку жіночого чемпіонату всі переможниці до чи після турнірів доводили, що вони належать до світової еліти.
Починаючи від 2010 року відбувається чергування форматів. Чемпіонат у вигляді нокаут-турніру із 64 гравчинями змінюється чемпіонським матчем, у якому переможниця переможниця того турніру захищає свій титул проти претендентки. Претенденткою стає переможниця серії гран-прі ФІДЕ, або ж срібна призерка, якщо переможниця вже є чинною чемпіонкою світу. Учасниці гран-прі визначаються різними шляхами, але більшість із них належить до світової еліти.
Результати
Таблиці знизу показують учасниць, які кваліфікувалися, а також результати для всіх міжзональних і кандидатських і чемпіонських турнірів і матчів. Показані курсивом гравчині (наприклад, (Kushnir) у 1973-75) кваліфікувалися або були посіяні на якусь стадію циклу, але не брали участь.
Стовпчик "відбір поза кандидатським" зазвичай містить чинну чемпіонку, але має інше значення для 1949-50 років, коли проходив турнір, щоб визначити нову чемпіонку після смерті Менчик, і після 2001 року, коли чинна чемпіонка не має жодних переваг.
↑Матч мав відбутись у Шеньяні, але Галлямова відмовилась грати лише в Китаї, отож Се Цзюнь була проголошена переможницею через відмову суперниці.
↑С. Полгар попросила, щоб чемпіонський матч перенесли, оскільки вона була вагітною. Крім того, вона не хотіла грати лише в Китаї. Зрештою ФІДЕ позбавила її титулу і призначила новий матч між двома фіналістками кандидатського турніру.
↑Після того, як С. Полгар позбавили титулу, було призначено новий матч між двома фіналістками кандидатського турніру.
↑Хоу Іфань вже була кваліфікована як чинна тоді чемпіонка, а отже Гампі Конеру, яка посіла 2-ге місце, стала претенденткою.