«Змо́ва в Ки́єві» — віршована трагікомедія Євгена Плужника .
Історія написання та публікації
Над п'єсою «Змова в Києві» Євген Плужник працював понад п'ять років. Точна дата написання невідома. Згадки про п'єсу з'являються в українській радянській пресі в 1933 році, але вперше уривок з неї надруковано у львівському журналі «Наші дні» (1943, № 9). 1988 року газета «Літературна Україна» № 51 опублікувала третю картину цієї п'єси. Нарешті журнал «Дніпро» (1989, № 8) видрукував повний текст «Змови в Києві».[ 1]
Постановку п'єси планували театр ім. І. Франка (режисер Кость Кошевський ) та «Березіль» Леся Курбаса . Але в 1933 році почалася хвиля репресій проти української інтелігенції, під яку потрапив і Євген Плужник (заарештований органами НКВД 4 грудня 1934 року), через що постановка не відбулася.
Дійові особи
Лукаш Петро Олександрович — старий інженер, який повністю поділяє всі заходи Радянської влади.
Семен Олександрович — його брат, колишній міністр у гетьманському уряді.
Аркадій — старший син Лукаша, колишній петлюрівський отаман.
Василь — молодший син Лукаша, український шовініст.
Валентина — дочка Лукаша.
Кирило — Валентинин чоловік, художник.
Безмежний — поет.
Марія — стара нянька у родині Лукашів.
Марина — хатня робітниця в Лукашів.
Петренко Андрій — секретар парткому заводу, інженер.
Карут — інженер з Галичини.
Кисличка — старий інженер.
Ціпа — дружина Кислички.
Єремєєв Євграф Антипович — старий інженер, російський монархіст.
Пайє Еміль Альфредович — старий інженер, зросійщений француз.
Старі інженери :
Воздвиженський
Бєлоконь
Кологрівов
Петров
Алдошкин
Молоді інженери:
Директор заводу
Ян — голова завкому.
Секретар комосередку.
Молодий комсомолець
Робітники:
Робкор
Перегуда
Куць
Майборода
Алентьєв
Гості Кислички:
Робітники, інженери, гості.
Джерела
Плужник Є. Змова у Києві: роман, п'єси / Упор., передм. та прим. Л. В. Череватенка / К. : Український письменник, 1992. — 428 с.
Примітки
↑ Плужник Є. Змова у Києві: роман, п'єси / К. : Український письменник, 1992. — с. 426.
Посилання
Поетичні збірки П'єси Роман