Здіслава Берка

Здіслава Берка
Народилася1215[1] або 1220[2]
Кршижановd
Померла1252[3][4][2]
Lemberk Castled, Богемське королівство
ПохованняChurch of saint Lawrence and Zdislavad
У ликукатолицький святий[d] і блаженний
Патронлюдей, які живущих у складному шлюбі; висміюваних за благочестя
Медіафайли на Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Беркова.

Здіслава Лемберкська (чеськ. Zdislava z Lemberka), до шлюбу Здіслава Берка (чеськ. Zdislava Berka; бл. 1220—1252) — чеська католицька свята; дружина чеського пана Гавела з Лемберка. Відома як сувора, але щедра жінка, яка заснувала монастир.

Життєпис

Здіслава народилася в моравській родині в містечку Кршижанов (нині район Ждяр-над-Сазавоу), донька моравського феодала Пршібислава з Кршижанова. Була надзвичайно побожною дівчиною у віці 7 років втекла до лісу з намірами жити на самоті, як відлюдниця, і молитися. Насильно була повернута до сім'ї із зобов'язанням жити звичайним життям. Вступила в шлюб з чеським феодалом Гавелом з Лемберка (Галлус Лембергський), представником роду Марквартиців, засновником замку Лемберк, а також міст Яблонне-в-Подєштеді і Габельшвердта (нині Бистржіца-Клодзка). У шлюбі народила четверо дітей.

Після одруження Здіслава продовжила жити в дусі аскетизму, невпинно працюючи заради бідних і немічних, і, як було на той час незвично, постійно приймаючи Євхаристію. Під час Західного походу монголів багато людей залишили свої будинки в пошуках притулку, і багато з них знайшли притулок у Лемберкському замку в Північній Богемії, де жила Здіслава зі своєю родиною. Та допомогла прийняти і допомогти стільком біженцям, скільки це було можливо.

Чоловік Здіслави, Гавел, був стурбований надмірною благодійністю і щедрістю своєї дружини до біженців. Одного разу він вирішив лягти в постіль, яку Здіслава приготувала для хворого гарячкою, однак виявив там розп'яття. Згідно з літописами, Гавел був так вражений тим, що трапилося, що дозволив своїй дружині заснувати домініканський монастир в Турнові. Здіслава служила там до кінця своїх днів і була там похована.

Уславлення

Вітраж із зображенням Здіслави Лемберкської та Яна Саркандерома в соборі в Оломоуці

За літописними джерелами, Здіслава являлася своєму чоловікові після своєї кончини. У 1907 році прославлена Папою римським Пієм X, у 1995 році в Оломоуці канонізована разом з Яном Саркандером Папою римським Іоанном Павлом II. Зображується як домініканська черниця з розп'яттям, обмотаним трояндами, або лежить на ложі хворої людини. Покровитель осіб, які живуть у скрутному шлюбі, і людей, яких висміюють за своє благочестя.

У телепроєкті «Найвидатніші чехи» 2005 року, випущеному Чеським телебаченням, зайняла 77-е місце серед 100 найвидатніших діячів в історії Чехії.

У культурі

  • «В гербі левиці» — роман Альони Врбовой (1977) і екранізація  Людвіка Ражі (1994)[5]
  • «Здіслава і втрачена реліквія» — роман Властимвла Вондрушки[6]
  • «Свята Здіслава» — ораторія композитора Мілоша Бока.

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119051028 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
  3. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ opac.vatlib.it
  5. ↑ Filmová databáze FDb.cz: V erbu lvice. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
  6. ↑ VONDRUŠKA, Vlastimil. Zdislava a ztracená relikvie. Brno: MOBA, 2003. 288 s. ISBN 978-80-243-2899-7.

Література

  • Paul Burns. Butler's Lives of the Saints: New Full Edition.  — Collegeville, MN: The Liturgical Press, 1995.  — ISBN 0-8146-2377-8.
  • Marie Dolistová. Paní Zdislava z Lemberka.  — Praha: ŘÁD, 2009.  — ISBN 978-80-86673-15-8.