PROFILPELAJAR.COM

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Західноказахстанська область
(каз. Батыс Қазақстан облысы)
	Герб
Адм. центр	Уральськ
Країна	Казахстан
Регіон	Західний Казахстан
	Атирауська область, Актюбінська область, Астраханська область, Саратовська область, Оренбурзька область, Волгоградська область ?
Номерний знак	L і 07
Офіційна мова	казахська
Населення
- повне	675655 осіб (2021)
- густота	4,47 осіб/км²
Етнікон	казахи — 71,4 %,; росіяни — 22,4 %,; українці — 2,4 %,; татари — 1,5 %
- повна	151 339 км²
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	10 березня 1932
Аким	Нурлан Ногаев
Вебсайт	офіційний сайт
Телефонний код	+7 711х xx-xx-xx
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Західноказахстанська область

Західноказахста́нська область (каз. Батыс Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року.

Адміністративний центр — місто Уральськ.

Розташована в північно-західній частині республіки, в басейні середньої течії річки Урал.

Географія

Західноказахстанська область займає північну частину Прикаспійської низовини, що є рівниною, для якої характерні обширні піщані масиви і западини, зайняті іноді солоними озерами і сорамі. На півночі — південні відроги Общего Сирта (гора Ічка, 259 м), а на сході — околиця Підуральського плато.

Клімат різко континентальний, із спекою, сухим літом і холодною малосніжною зимою. Середня температура липня 24-26 °С, січня від −11 °C до −14 °C. Опадів випадає на рік від 300 мм на півночі до 180 мм на півдні. Характерні сильні вітри — бурани взимку і суховії влітку. Вегетаційний період 150 діб на півночі, 170 діб на півдні.

Річки належать до басейну Каспійського моря (найбільша з них — річка Урал). Більшість річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на окремі плеса, на них споруджені греблі і водосховища, найбільші на річці Кушум: Кушумське, Донгелекське. На території області багато озер (в основному заплавні і дельтові), більша частина з них влітку міліє; найбільші прісні озера — Камиш-Самарське, Ітмуринколь, Рибний Сакрил; солоні — Шалкар, Аралсор.

На півночі області — зона степів, яка на південь змінюється напівпустелею. У північній частині області є невеликі площі чорноземних ґрунтів, південніше — червоно-коричневі, каштанові і світло-каштанові з плямами солонців; на півдні переважають солонці. Великі площі південних і південно-східних районів зайняті пісками. По річкових долинах поширені лукові солонцеваті ґрунти. Різнотравно-злаковий рослинний покрив переходить в ковильно-тіпчаковий, а потім в полинно-тіпчаковий і полино-злаковий. У заплавах річок — злакові луки. Ліси (тополя, в'яз, дуб) збереглися переважно в заплаві річки Урал і на Сирті (березові колки). На південному заході області — гаї з сосни, білої акації і вільхи. Повсюдно поширені гризуни (ховрах, тушканчик, піщанка), хижаки (вовк, лисиця, тхір, ласка), рідко — копитні (сайга, джейран); багато плазунів — змії (степовий удав, щитомордник, гадюка; на півдні — степова агама). З птахів характерні стрепет, дрохва, саджа. Річка Урал і озера багаті рибою (лящ, короп, лінь, окунь, судак, сом)

Населення

Населення — 675655 осіб (2021; 598880 у 2009, 616800 у 1999, 629991 у 1989).

Населення Західноказахстанської області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 71,4 %, росіяни — 22,4 %, українці — 2,4 %, татари — 1,5 %, білоруси — 0,4 %. Інші національності складають близько 1,9 % від загальної чисельності населення краю.^[3]

**Зміна чисельності населення**:^[4]^[5]
Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	602 133	▲603 832	▲606 534	▲609 291	▲612 479	▲615 310

Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▼598 341	▲603 858	▲608 318	▲612 551	▲617 779

Адміністративний поділ

Область поділяється на 12 районів та 1 міську адміністрацію:


№	Район	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)	Центр	К-ть АО	К-ть НП
1	Акжаїцький район	25716,05	52110	50773	42971	36199	Чапаєв	18	49
2	Байтерецький район	7421,34	59572	56611	55420	58466	Перемітне	22	68
3	Бокейординський район	19200,00	18267	19507	16668	14480	Сайхін	7	23
4	Бурлінський район	5600,00	42062	48958	53235	58138	Аксай	14	28
5	Жангалинський район	20800,00	21210	23560	23505	21501	Жангала	9	22
6	Жанібецький район	8213,23	21272	19511	16896	14554	Жанібек	9	18
7	Казталовський район	18605,81	39300	38703	32908	27432	Казталовка	16	48
8	Каратобинський район	10000,00	22054	21115	16879	13629	Каратобе	8	22
9	Сиримський район	11888,43	34561	30569	21575	17369	Жимпіти	12	38
10	Таскалинський район	8100,00	21588	20645	17202	16348	Таскала	9	28
11	Теректинський район	7967,57	45485	43194	38269	38720	Теректи	15	49
12	Чингірлауський район	7889,89	26565	21799	16116	13032	Шингирлау	8	25
13	Уральська міська адміністрація	731,33	225945	221855	247236	345787	Уральськ	4	10

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:


№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)
1	Уральськ	199835	194905	202161	247467
2	Зачаганськ	12090	12906	27065	58356
3	Аксай	18237	28953	32873	36293
4	Деркул	8385	8606	9786	28407