Захарова Валентина Петрівна
Захарова Валентина Петрівна (нар. 21 квітня 1939, Київ) — лікар-патологоанатом, доктор медичних наук, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Завідувачка відділу патології з патологічною анатомією Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова НАМН України, головний науковий співробітник цього інституту. Біографія і наукова діяльністьУ 1963 році закінчила Київський медичний інститут. Після закінчення працювала лікарем. Від 1965 працює в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова НАМН України. Від 1986 — завідувачкою лабораторії патологічної морфології. У 1993 році захистила докторську дисертацію. Основні напрямки наукових досліджень Валентини Петрівни: роль міграції лімфоцитів у формуванні імунної відповіді; мікроциркуляторне русло у синдромі коарктації аорти; судинний генезис міксом серця; судинні й респіраторні механізми у патогенезі легеневої гіпертензії при вадах серця; етіопатогенетична структура набутих вад серця та аневризм аорти. Основні наукові праці
ВідзнакиУ 2006 році за монографію «Опухоли сердца (проблемы диагностики и хирургического лечения)» нагороджена премією НАН України імені М. М. Амосова[1]. Цікавий фактВалентину Петрівну згадує у своїй книзі «Книга про щастя та нещастя. Книга перша» Микола Амосов[3]:
Джерела
Примітки
Information related to Захарова Валентина Петрівна |