Замок Рагніт — фортифікаційна споруда Тевтонського ордену, розташована в місті Німан, Калінінградська область, РФ. У 2007 році архітектурну пам'ятку взято на офіційний облік як об'єкт культурної спадщини регіонального значення.
Рагнітський замок у 2009 році Файл:Schloss1.JPG Рагнітський замок в 1939 році
У 1277 році дерев'яна фортеця Рагніт, що належала пруссам, була спалена військами Тевтонського рдену. Через деякий час сюди, на місце колишньої фортеці, з метою розширення зони впливу християнства, прибуває ландмейстер Майнхард фон Кверфурт і в 1289 засновує фортецю, яка спочатку називалася Ландесхут. У 1326 році її перейменовано в Рагніт. Фортеця була добре укріплена, завдяки чому в 1295 році вдалося не лише відбити напади литовців, а в 1338 році ще й нанести їм нищівного удару.
У 1356 році фортеця була відбудована заново Вінріхом фон Кніпроде, й цього разу навколо неї був викопаний рів. Однак це не завадило військам Великого князівства Литовського в 1365 році знову спалити фортецю. Тоді за справу взявся Конрад Цоельнер фон Роттенштайн і відбудував фортецю на свій лад, перенісши її при цьому на те місце, де вона знаходиться зараз.
З 1397 року розпочалося будівництво кам'яного замку, й у 1409 році було завершено. У ньому були красиві і ажурні ворота, вікна, портали, флігелі. Замок мав майже квадратну форму — 59 на 58 м, а внутрішній двір — 31 на 31 м. В основу фундаменту були закладені масивні гранітні плити. Вони знаходяться на глибині 5 м. У чотирьох поверхах замку було 11 великих залів і безліч дрібних підсобних приміщень. Протягом століть надземні і підвальні приміщення замку багаторазово перероблялися і перебудовувалися. Були також секретні підземні тунелі. Складовою частиною замку стала годинникова башта заввишки 25 метрів.
У 1825 році в замку розташувалася Східно-Прусська в'язниця, яка перебувала в ньому аж до 1945 року. У 1829 році в ній сталася пожежа, і фортеця була значно пошкоджена[1]. Повністю відремонтувати вдалося її тільки до 1840 року. З 1839 року в фортеці розміщувалися міський та районний суд, з 1849 року — військовий трибунал, а з 1879 року до будівлі фортеці знову повернувся суд.
Під час Другої світової війни замок зазнав значних руйнувань і був покинутий. Ступінь пошкоджень фортеці станом на 1957 рік відображено у фотоархівах «Інституту архітектури і будівництва Каунаського технологічного університету»[2], а також у «Державному архіві Калінінградської області»[3].
Цікаві факти
На руїнах замку Рагніт фахівці «Ленфільму» (під керівництвом режисера Олексія Германа) під час зйомок кінофільму «Двадцять днів без війни» в 1976 році здійснили підрив однієї з внутрішніх стін довжиною 30 м, висотою 10 м і завтовшки до 2 м. У момент вибуху район замку був оточений військовослужбовцями місцевого гарнізону[4].
У 1992 році Товариством дружби «Німан-Пльон»[5] був проведений ремонт годинникової вежі замку. Було відремонтовано сходи, відновлено покрівлю та встановлені решітки на вікна.
У 1995 році на території замку знімався фільм А.Малюкова «Я — російський солдат». Повторюючи сумну традицію, у внутрішньому дворі замку (який постав в даному випадку Берестейською фортецею) під час зйомок також здійснювалися вибухи.
У листопаді 2010 року депутати Калінінградської думи передали руїни Рагнітського замку (разом із земельною ділянкою) РПЦ МП.
Лицарські обладунки Рагнітського замку
Німецький вчений, доктор Герхард Шеррайк довгі роки зберігав знайдені ще до війни лицарські обладунки Рагнітського замку.
У 2002 році в німецькому місті Фаллінгбостель, під час проведення конгресу товариства «Тильзіт-Рагніт», Герхард Шеррайк урочисто вручив голові Німанського району Сергію Леденєву ці лицарські обладунки. У промовах і вірчій грамоті було сказано, що передані вони в дар краєзнавчому музею Німанского району (нині знаходиться в с. Ульяново).
