Залізничний ринок (Залізничний колгоспний ринок, неформально «ринок-шайба»[1]) — колишній торговельний комплекс у Києві, зведений у 1973 році за проєктом Алли Аніщенко, однієї з небагатьох архітекторок епохи київського модернізму.[2]
Історія
Ринок був зведений у 1973 році за проєктом архітекторок епохи київського модернізму Алли Аніщенко та Наталії Чмутіної.[3][4] Проект розроблений інститутом КиївЗНДІЕП, де й працювали вищезгадані архітекторки. Будівництво здійснювали трести Головкиївміськбуду (тепер Київміськбуд), генпідрядник — трест «Київміськбуд-6». Будівля має круглу форму у плані діаметром 52,4 метра. Ринок розрахований на 140 торгових місць.[5] Як писала сама Аніщенко, коло — оптимальне рішення для критого торгового закладу. По-перше, це вдвічі дешевше, ніж традиційна залізобетонна конструкція, по-друге, при круглій формі кожне торгове місце отримує більшу кубатуру. Всього ринки подібної конструкції вміщують до 500 торгових місць.[6] Таке рішення дозволяє також економно використовувати міську територію за рахунок розміщення всіх приміщень в трьох рівнях — цокольному, першому поверсі і на балконі.
Алла Аніщенко з 1960 року працювала в КиївЗНДІЕП. Серед її творінь — ринок «Залізничний» в Києві (1973), криті ринки в Черкасах (1972), Харкові та Рівному (1979), Махачкалі (1988), універсам на Печерській площі в Києві (1984), готель «Либідь» в Києві (1970), реконструкція Республіканського стадіону (1966-67, 1978-80).
Таким чином ринків з такими конструкціями збудовано не так багато, і Київ — єдине місто, де збудовано одразу дві споруди подібної конструкції. Перша споруда — Залізничний колгоспний ринок (1973); Друга споруда — Універсам на Печерській площі в Києві (1984).
Конструкція в усіх круглих ринків і одного універсаму однакова — зовнішня оболонка з бетонних елементів (в Рівному, Харкові, київському ринку і Махачкалі це трикутники, в Черкасах — прямокутники, в київському універсамі — плоскі панелі), до якої зверху прикріплені радіальні ванти, що утримують дах. Ванти з'єднуються в центральному кільці, яке одночасно служить верхнім освітленням. У Черкасах в центрі влаштована опора. У 1960-х навіть з'являлися проекти будівництва житлових будинків за цим принципом! До центральної опори в цих будинках передбачалося кріпити вантові розтяжки круглих житлових поверхів.[3][7]
Оригінальна архітектура небагатьох «круглих ринків» Алли Аніщенко була збережена саме у цьому «Залізничному ринку», який наприкінці 80-х став магазином «Океан», а у 1990-х роках був «Київською універсальною біржею», а з 2000-х — переоблаштований під супермаркет «Велика Кишеня»[8]. Але через незручне розташування для супермаркету (через пожежу[9] було закрито підземний перехід від Центрального залізничного вокзалу на вулицю Липківського - таким чином потік покупців із боку центрального вокзалу зник) — у 2021 році було прийнято рішення закрити супермаркет «Велика Кишеня» по цій адресі.
Експериментальний критий ринок «Залізничний» становить архітектурну цінність, як частина модерністської забудови Солом'янки, а також як рідкісний приклад застосування вантової конструктивної схеми даху.[10]
Цікаві факти
Посилання
Примітки
